Постановление суда № 56142806, 26.02.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3566/15-ц

2/212/148/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі; головуючого судді Водоп'янова С.М., без участі секретаря судового засідання та фіксування судового засідання технічними засобами розглянувши заяву Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про розяснення рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 надійшла заява від представника Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» ОСОБА_2 про розяснення рішення суду від 29.01.2016 року по справі № 212/3566/15-ц, за позовом; ОСОБА_3 до Державного підприємства «Центр сертифікації експертизи насіння та садівного матеріалу» про визнання незаконним наказу в частині формулювання причин звільнення, зміни формулювання звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди.

В своїй заяві представник відповідача ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» вказала, що рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29.01.2016 року, по справі № 212/3566715-ц є незрозумілим в мотивувальній та резолютивній частині стосовно визнання наказу від 07.04.2015 року № 67/1-к незаконним. А саме; представник відповідача в справі ОСОБА_2 що суд першої інстанції, приймаючи рішення про незаконність звільнення ОСОБА_3 С А за п. 1 ст. 41КМІ України та, керуючись ч. 3 ст. 235 КЗпП України при стягнення з Державного підприємства на користь ОСОБА_3А середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен був вказати в рішенні від 29.01.2016 року причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Суд першої інстанції, вважаючи звільнення ОСОБА_3 С А за п. 1 ст. 41 КЗпП України незаконним, цього не зробив і виходячи зі змісту рішення від 29.01.2016 року в частині визнання наказу «Про звільнення ОСОБА_3 С А» незаконним без вказівки щодо зміни формулювання причини звільнення стає незрозумілим: чи тягне визнання незаконним даного наказу поновлення на роботі ОСОБА_3 С А?

Зазначаємо, що предмет спору по справі № 212/3566/15-ц - визнання наказу в частині формулювання причин звільнення незаконним, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Позивачем не була заявлена вимога про поновлення на роботі.

З даної обставини вбачається порушення судом першої інстанції норми ч. 3 ст. 235 КЗпП України.

Представник відповідача в справі та позивач ОСОБА_3; С.А. були повідомлені судом про час та місце розгляду цієї справи належним чином, однак вони до суду у зазначений день не зявились та не повідомили суд про причину своєї неявки.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 221 ЦПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Суд, дослідивши вказану заяву представника відповідача в справі ОСОБА_2 та дослідивши матеріали цієї цивільної справи, вважає, що заява про розяснення рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки в ній мова йде не про неясність викладеного тексту рішення, а фактично про порушення вимог закону судом, як вказано вище норми ч. 3 ст. 235 КЗпП України, та на не посилання суду на статтю КЗПП України.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви щодо розяснення рішення суду.

Керуючись ст. 221, 293, 210 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

Заяву Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про розяснення рішення суду, залишити без задоволення.

На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 5 днів з часу ознайомлення з нею позивачем та відповідачем у справі.

Суддя С. М. Водоп"янов