Постановление суда № 56128022, 26.02.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11667/15-ц

н/п 2-п/640/42/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого

судді Чередник В.Є

при секретарі Недосєкіній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

12.10.2015 р. по вказаній справі було прийнято заочне рішення, яким позов задоволено.

Копія рішення суду направлена відповідачу 12.10..2015 р. за адресою реєстрації ( а.с. 50)

11.02.2015 р. відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування заочного рішення Київського районного суду від 12.10.2015 р. по вказаній справі через те, що вона не отримувала судової кореспонденції та не була сповіщена про дату та час судових засідань та була позбавлена можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень.

Так, відповідач вважає, що судом не враховано, що в даній квартирі зареєстрована та постійно проживає її малолітня донька ОСОБА_3, 24.07.2007р. та рішенням суду від 16.03.2010 р. вона та її донька вселені в спірну квартиру та за відповідачем визнано право користування в даній квартирі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 проти скасування судового рішення заперечував, позивач ОСОБА_2 не зявилась, подала письмову заяву, в якій просила провести розгляд заяви без її участі, заперечення виклала письмово та просила відмовити у задоволенні заяви, оскільки рішення по справі виконане та остання стадія судового процесу, а саме виконавче провадження завершена в повному обсязі. Крім того, зазначила, що, на її думку, відповідач про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, як і про винесення заочного рішення та неотримання судової кореспонденції обумовлено свідомим ухиленням відповідачки від її отримання.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 просили заяву про перегляд заочного рішення задовольнити з підстав, викладених у заяві, зазначаючи,що на теперішній час реєстрація в даній квартирі ОСОБА_3 поновлена, тому при винесенні даного рішення судом були порушені права як відповідачки, та і її неповнолітньої доньки. Щодо неотримання судової кореспонденції ОСОБА_1 підтвердила, що на час розгляду справи проживала в спірній квартирі, однак судової кореспонденції не отримувала.

Відповідно до ч.2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Згідно матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами справи 11.02.2016 р. та в той же день відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення.

У відповідності до п. 2 ч.3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно матеріалів справи та відомостей АДБ, ОСОБА_1 проживає без прописки ІНФОРМАЦІЯ_1 / а.с.20/.

За вказаною адресою відповідачу було направлено копію ухвали суду про відриття провадження та сповіщено заказною кореспонденцією про судове засідання, призначене на 24.09.2015 р. 0 16-00 год. / а.с.22, 23/.

В дане судове засідання відповідач не зявилась, конверт з ухвалою суду повернувся без вручення / а.с.40,41/

В судовому засіданні позивачем було подано уточнено позовну заяву, яка разом с судловою повісткою на 12.10.2015 р. на 11-30 год. направлена відповідачу та нею повторно не отримана / а.с. 42, 43/.

Крім того, в дане судове засідання відповідач викликалась телеграмою / а.с. 37/ яка отримана відповідачем 7.10.2015 р./а.с.44/, однак не зявилась, будь-яких причинне повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходив.

Таким чином, посилання відповідачки на неотримання повідомлення про призначення судового розгляду 12.10.2015 р , суд вважає безпідставними.

Будь-яких письмових заперечень проти позову, доказів на підтвердження свої заперечень, відповідач на адресу суду не направляла, отже суд вважає, що вона не скористалась своїми правами, передбаченим нормами ЦПК України, наданими відповідачу.

Щодо посилання відповідача та її представника на інші обставини, які вони вважають суттєвими для скасування заочного рішення, то вони не надали жодного доказу, який би спростовував існуючі в справі докази, а також і не надали докази, які б підтверджували їх позицію, оскільки судом не вирішувалось питання щодо прав малолітньої ОСОБА_6, а документи, на які вони посилаються відносяться до 2010-2014 р., тобто до часу укладення договору дарування від 18.09.2015 р., який є чинним, отже в своєму рішення суд розглядав правовідносини, які склались між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 231 ч.3 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Розяснити, що відповідно до ч.4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя