Постановление суда № 56113963, 26.02.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/424/16-ц

26.02.2016 м.Виноградів

У Х В А Л А

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., ознайомившись, відповідно до вимог ст.119, 120 ЦПК України з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Дослідивши текст позовної заяви, обстеживши матеріали приєднані до неї, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Так, зокрема, у відповідності до п.п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Заявляючи вимогу про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, позивач не вказує на яке майно вона просить визнати за нею право власності.

Згідно ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так, оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. До матеріалів справи не долучено довідку про дійсну вартість житлового будинку №28 по вул. М.Польва у м.Виноградів, Виноградівського району.

Невірне визначення ціни позову, що призвело до недоплати судового збору, є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 121 ЦПК, щодо залишення заяви без руху.

Так, ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна (висновки суб'єкта оціночної діяльності), що позивачем не зроблено.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином, позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору, проте, у порушення вказаних вимог ЦПК України, а також Закону України «Про судовий збір, такий сплачений останнім не в повному обсязі.

У відповідності до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, залишити без руху, надавши позивачу пятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви і виконання вимог цієї ухвали судді.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

В разі не усунення недоліків позовної заяви і не виконання вимог цієї ухвали судді позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Суддя ОСОБА_3