Постановление суда № 56091678, 22.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.02.16р. Справа № 904/58/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", с. Поливанівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

до Колективного підприємства "Магдалинівський маслозавод", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область

про стягнення 124 012,84 грн.

Суддя Колісник І.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Колективного підприємства "Магдалинівський маслозавод" про стягнення заборгованості у сумі 124 012,84 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 34а-В від 02.03.2015 року на закупівлю молока в 2015 році в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлене у вересні 2015 року молоко, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 123 263,13 грн. на яку позивач нарахував 3% річних у сумі 749,71 грн. за період з 08.10.2015 року по 22.12.2015 року.

05.01.2016 року позивач подав до суду заяву від 31.12.2015 року про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти на розрахункових рахунках, що належать Колективному підприємству "Магдалинівський маслозавод" та на його майно в межах загальної суми заборгованості, що складає 124 012,84 грн. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що наявність заборгованості відповідача свідчить про недобросовісність його намірів та небажання розраховуватись за отриману сировину за спірним договором. Крім того, позивач зазначає, що відповідач умисно ухиляється від перерахування боргу.

Подана позивачем заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 21.12.2011 року (із зміню і доп.) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Згідно з пунктом 3 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Звертаючись до суду, заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Наявність самої заборгованості відповідача ще не свідчить про його ухилення від виконання зобов'язання.

При цьому слід зазначити, що на момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену сировину, що підтверджується приймальною квитанцією № 36 від 30.09.2015 року (а.с. 15 том 1).

Крім того, обраний заявником вид забезпечення - одночасне накладення арешту на майно та грошові кошти відповідно до частини першої статті 67 Господарського процесуального кодексу України є недопустимим.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" про забезпечення позову.

Суддя ОСОБА_1