Постановление суда № 56091621, 25.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 лютого 2016 року Справа № 910/27447/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалувід 20.01.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/27447/15 господарського суду м. Києвапро банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Милкоу-Україна", м. Київ ліквідаторКучак Ю.Ф., м. Вишневе Київської області ВСТАНОВИВ:

Подана 08.02.2016 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - заявник) касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 №910/27447/15 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, далі - Закон) визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду в обсязі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлене клопотання про звільнення від його сплати. У якості підстави для звільнення від сплати судового збору заявник вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити її від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є орган доходів і зборів, який з 01.09.2015 Законом позбавлений пільг щодо сплати судового збору. Однак разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Отже, в касаційній скарзі має викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Як вбачається, мотивувальна частина касаційної скарги містить доводи та посилання на норми чинного законодавства, що стосуються постанови суду першої інстанції від 23.11.2015 про визнання боржника банкрутом. Щодо ухвали суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження, то заявником не зазначено ні суті порушення, ні порушених або неправильно застосованих, на його думку, судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Саме лише цитування заявником у касаційній скарзі змісту норм чинного законодавства не свідчить про виконання ним вимог ст. 111 ГПК України щодо зазначення суті порушення, порушених чи неправильно застосованих саме судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України..

З урахуванням наведеного та керуючись 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 107, 111 п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі № 910/27447/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 №910/27447/15 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич