Постановление суда № 56058197, 22.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 лютого 2016 року Справа № 5015/2856/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиБориславська міська рада Львівської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.12.15у справі№5015/2856/11 Господарського суду Львівської областіза позовомБориславської міської ради Львівської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Делакс-Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Трускавець-комінвест"за участю Прокуратури міста Львовапровизнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, привести її у придатний до використання стан та повернути позивачуКасаційна скарга Бориславської міської ради Львівської області № 3-21/2938 від 23.12.15 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.15, яка отримана судом 16.02.16, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Постановою правління Національного банку України від 21.01.04 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами цієї інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень. Відповідно до приписів пункту 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Бориславської міської ради Львівської області в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додане платіжне доручення №793 від 23.12.15, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: #010116#,#2800 1461.60грн.#,#22030004, судовий збыр, Вищий госп.суд Укр,070, симв.звытн 254, за подан.касац.скарги#,# №291 р від 09.12.2015р. #. Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій саме справі за касаційною скаргою сплачено судовий збір.

Водночас, в платіжному дорученні зазначено про сплату судового збору за подачу касаційної скарги №291 від 09.12.2015 в той час як касаційна скарга з якою скаржник звернувся в даному випадку має №3-21/2938 та дату 23.12.2015.

Відтак, додане до касаційної скарги платіжне доручення №793 від 23.12.15 не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку за розгляд касаційної скарги від 23.12.15 №3-21/2938. Інших доказів на підтвердження сплати судового збору, зокрема за розгляд касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.15 у справі 5015/2856/11 скаржником не надано.

Викладене є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.15 у справі №5015/2856/11 з додатками усього на 12 аркушах серед яких оригінал платіжного доручення №793 від 23.12.15 про сплату судового збору у розмірі 1461,60 грн повернути скаржникові без розгляду.

Справу №5015/2856/11 скерувати до Господарського суду Львівської області.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Г.Гоголь

В.Швець