Постановление суда № 56030639, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/30003/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача Бачинського М.В.,

представника відповідача Фінагіної В.Б.,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг»

та клопотання представника Державної служби інтелектуальної власності України

про закриття провадження у справі

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року

у справі № 826/13689/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг»

до Державної служби інтелектуальної власності України,

третя особа: ОСОБА_5,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг» (далі - ТОВ «БМС Консалтінг») звернулось до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг; визнати недійсними повністю свідоцтва України на знаки для товарів і послуг №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року позов задоволено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній, представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення касаційної скарги.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на рішення Верховного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, зокрема, що згідно з свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 12456 від 07 червня 1999 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, ТОВ «БМС» зареєстровано право власності на товарний знак «ВМS»: за класом 10 - «Вібромасажери; прибори для масажу; медичні прилади і інструменти», за класом 42 «Реалізація товарів 10 класу, консультація в області обчислювальної техніки» (заявку на реєстрацію за ТОВ «БМС» права власності на товарний знак «ВМS» подано 04 січня 1995 року за відповідним № 95010027).

27 жовтня 2013 року між ТОВ «БМС» та позивачем був укладений договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг, за яким право власності на знак для товарів і послуг «ВМS» (свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 12456, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та зареєстроване у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг « 07» червня 1999 року (дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - « 07» червня 1999 року, Бюл. № 3) перейшло до позивача.

23 квітня 2014 року Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про публікацію в офіційному бюлетні «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак.

На підставі вказаного рішення щодо свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 12456 внесено зміни до відомостей Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опубліковано в офіційному бюлетні «Промислова власність».

25 квітня 2014 року Державним департаментом інтелектуальної власності України за громадянином ОСОБА_5 зареєстровано знаки, які містять позначення «ВМS», про що ОСОБА_5 видано Департаментом свідоцтво України для товарів та послуг 9,42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг № НОМЕР_1 (заявка № m 2013 20152 від 04 листопада 2013 року) та № НОМЕР_2 (заявка № m 2013 20153 від 04 листопада 2013 року).

Позивач, вважаючи, що спірним рішенням, діями відповідача порушується його права та охоронювані законом інтереси щодо знаку для товарів і послуг «ВМS» згідно з Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 12456, звернулось до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Суди, розглядаючи даний спір, виходили з того, що він є адміністративним.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та в наступному отримання заявником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг подальше оспорювання права власності на вказаний знак має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 червня 2015 року у справі № 826/8805/14, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

У справі, що розглядається, спір стосується права власності на товарний знак, тобто цивільного права, а отже, суди дійшли помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС Консалтінг» до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа: ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: