Постановление суда № 55987534, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Київ К/800/50577/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпоставка» до Миколаївської митниці ДФС про визнання незаконними дій,

встановив:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімпоставка» (далі - позивач, ТОВ «Укрхімпоставка») звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган), у якому, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, просило визнати незаконними дії відповідача щодо відбору проб (зразків) товару, визнати відсутність у відповідача компетенції та повноважень суб'єкта владних повноважень з питань відбору проб (зразків) товару.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року позов задоволено частково. Суд постановив визнати дії митного органу щодо відбору проб (зразків) товару - абсорбенту рафінованого (очищеного) незаконними; у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укрхімпоставка» до митного органу про визнання відсутності компетенції та повноважень суб'єкта владних повноважень з питань відбору проб (зразків) товару - абсорбенту рафінованого (очищеного) відмовити за необґрунтованістю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач оскаржив названу постанову в апеляційному порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року апеляційну скаргу митного органу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року залишено без руху.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, митний орган звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про його зміну в частині визначення розміру ставки судового збору.

Також установлено, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року частково задоволено клопотання митного органу про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, апелянту відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року в названій справі до ухвалення апеляційним судом рішення по даній справі.

Ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року відкрито апеляційне провадження за скаргою митного органу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В подальшому, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року провадження у справі зупинено до забезпечення відповідачем допиту в якості свідка інспектора Миколаївської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_4, який здійснював відбір проб і зразків для проведення експертного дослідження та надання відповідачем вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, щодо взяття проб (зразків) товарів, надання доказів наявної спеціальної підготовки у згаданого працівника для взяття проб (зразків) товарів, а також надання Миколаївською митницею оригіналів первинної документації, яка оформлювалась під час взяття проб (зразків) товарів.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу митного органу на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із невідповідності цієї скарги вимогам статті 187 КАС України. Зокрема, зауважив на несплаті апелянтом судового збору в установленому законом розмірі.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що митним органом до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору, а саме: платіжне доручення від 21 жовтня 2015 року про сплату судового збору у розмірі 40,15 грн. На думку суду апеляційної інстанції, судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж установлений Законом України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги за позовом немайнового характеру на рішення суду першої інстанції. В мотивувальній частині ухвали суд наводить розрахунок ставки судового збору за подання апеляційної скарги, а саме: « 1299,65 грн. (1218 грн. * 110 % - 40,15 грн.).

Колегія суддів вважає такі висновки апеляційного суду необґрунтованими.

Згідно із частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674) у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача до суду (08 квітня 2015 року), ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з позовними вимогами немайнового характеру встановлювалася в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. У свою чергу, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.

Отже, на час звернення позивача до суду з позовом ставка судового збору становила 73,08 грн. (1218 * 0,06). Саме цю суму позивач і сплатив, подавши до суду позов.

Після змін у правовому регулюванні згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 01 вересня 2015 року, підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, встановлюється на рівні 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За викладених обставин, у випадку, що розглядається, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі з позовними вимогами немайнового характеру становить 80,39 грн. (1218 * 0,06 * 110 %).

Отже, суд апеляційної інстанції невірно визначив розмір ставки судового збору, яка підлягає сплаті за звернення з апеляційною скаргою, неправильно застосувавши норми процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного судового рішення вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості, тому таке рішення підлягає скасуванню. При цьому, враховуючи, що апеляційне провадження в справі відкрито, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: