Постановление суда № 55987409, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/3714/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі за позовом Харківського обласного центру зайнятості до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання дій незаконними та неправомірними,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2015 року Харківський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Харківській області під час проведення ревізії використання коштів Фону загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Харківському обласному центрі зайнятості, оформленої актом планової ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського обласного центру зайнятості за період з 01 жовтня 2011 року по 01 лютого 2015 року № 04-11/04 від 07 травня 2015 року, в якому викладені необ'єктивні висновки щодо діяльності Харківського обласного центру зайнятості;

- визнати неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Харківській області щодо включення відомостей стосовно збитків, завданих Харківському обласному центру зайнятості ТОВ «МК РІАЛ", що знайшло своє відображення в акті ревізії від 07 травня 2015 року № 04-11/04 та вимозі від 11 червня 2015 року № 04-25/4248.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, заявник звернувся до Вищого адміністративного суду України з названою скаргою, одночасно з якою заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 87 та частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення містить стаття 8 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши доводи вказаного клопотання заявника, суд не знаходить підстав для його задоволення.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Вимоги названої норми процесуального закону заявник не виконав.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої цієї ж статті ставки судового збору за звернення до адміністративного суду з позовом немайнового характеру встановлені в таких розмірах: для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців – 1 розмір мінімальної заробітної плати, а для фізичних осіб – 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивачем у справі, якій є суб’єктом владних повноважень, заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру, ставка судового збору за звернення з даною касаційною скаргою складає 2923,20 грн. (120% від 1218*2).

Частиною третьою статті 214 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких підстав суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому чинним законодавством розмірі та надання до суду оригіналу документу про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача – 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; код банку отримувача – 820019; банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету – 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)»; символ звітності – 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 88, 108, 165, 213, 214 КАС України,

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної фінансової інспекції в Харківській області про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без руху.

3. Надати заявникові строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків касаційної скарги.

Суддя Т.С. Розваляєва