Постановление суда № 55980273, 22.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 лютого 2016 року Справа № 910/16430/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ (далі - Адміністрація),

на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015

зі справи № 910/16430/14

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до Адміністрації

про стягнення 200 000 000 грн. та зобов'язання виконати рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 4 статті частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Адміністрація вдруге звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 16.12.2015 № ЦЗІ-6/784, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 зі справи № 910/16430/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Адміністрації задовольнити повністю. До скарги додано клопотання від 16.12.2015 № ЦЗІ-6/785 про поновлення строку її подання.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як зазначено в абзаці першому підпункту 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VIГосподарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Проте до касаційної скарги додано платіжне доручення від 17.12.2015 № 1, в якому у рядку "призначення платежу" зазначено "у справі № 910/116430/14" замість "у справі № 910/16430/14", а тому дане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з частиною третьою тієї ж статті ГПК України після усунення обставин, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 зі справи № 910/16430/14 повернути Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич