Постановление суда № 55940711, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/60154/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 по справі № 826/1381/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євробуд"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними, щодо визнання непідтвердженими задекларованих позивачем доходів та витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ), зобов'язати контролюючий орган внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних задекларовані суми доходів та витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, відкоригованих на підставі акту перевірки від 22.11.2012 № 1061/22-3/37635710, а також зобов'язати Державну податкову інспекцію утриматись від будь-якого використання недостовірних фактів, викладених у вказаному акті перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги Товариства задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції, які полягають у визнанні непідтвердженими задекларованих ТОВ «Торговий дім «Єврофуд» доходів та витрат з податку на прибуток та податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року в частині поставки товарів, придбаних у ПП фірма «ЛЕГПРОМТЕКС» та ОСОБА_4, зобов'язано контролюючий орган внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України і відновити у базах даних задекларовані Товариством суми доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, відкоригованих на підставі акту перевірки від 22.11.2012 № 1061/22-3/37635710. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 за підсумками якої складено акт від 22.11.2012 № 1061/22-3/37635710.

У ході вказаної перевірки працівники Державної податкової інспекції дійшли висновку про непідтвердженість реальності здійснення операцій з придбання товарів позивачем у контрагентів ПП ФІРМА «ЛЕГПРОМТЕКС» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у серпні 2011 року, а отже не підтверджено і задекларовані позивачем валові доходи та валові витрати з податку на прибуток, податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями проведеними з вказаними контрагентами.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України), а також перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (пп. 62.1.3 п. 62.2 ст. 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку, за результатами якого складено акт. Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Відтак, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 21-511а14.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, та не спростовано судом апеляційної інстанції, всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надано суду жодних доказів та обгрунутувань на підтвердження того, що відповідачем були здійснені будь - які коригування у базах даних на підставі акту перевірки від 22.11.2012 № 1061/22-3/37635710 задекларованих позивачем сум доходів, витрат з податку на прибуток чи податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції застосував норми матеріального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 по справі № 826/1381/13-а скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2013.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко