Постановление суда № 55870069, 15.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 лютого 2016 року м. Київ Справа № К/800/49241/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2015 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України. Позивачу надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для подання конверту суду апеляційної інстанції, заяви про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, якщо такий строк пропущено, сплатити судовий збір, надати копії касаційної скарги та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана позивачем 28 грудня 2015 року.

26.01.2016 р. та 27.01.2016 р. до Вищого адміністративного суду України надійшли заяви позивача про усунення недоліків касаційної скарги та надано копію конверту суду апеляційної інстанції, заяву про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, копію касаційної скарги та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. Одночасно позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти на сплату судових витрат. Посилається на те, що його було засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та обмеженням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих і адміністраційно - господарських обов'язків, а тому він не має доходів і живе за рахунок родичів, внаслідок чого, в судовому порядку вимагає від відповідних державних органів надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. Має заборгованість за надання комунальних послуг, в помешканні, де зареєстрований і проживає. Право позивача на звільнення від сплати судового збору не підлягає повторному доказуванню при розгляді справи в адміністративному порядку, оскільки його було звільнено від сплати при зверненнях до інших судів.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, позивач не надав доказів cвоєї непрацездатності чи обмеженої працездатності, він має засоби зв'язку для передачі інформації Інтернетом, які оплачуються. Крім того, звільнення його від сплати судового збору при зверненнях до інших судів не є підставою для несплати судового збору в черговий раз, коли ОСОБА_1 вкотре подає скаргу.

Посилання позивача на обставини свого звільнення від оплати судового збору, як на факт, що має преюдиціальне значення, є безпідставними, оскільки майновий стан сторони є змінною величиною і потребує доведення при кожному зверненні з позовом (скаргою, заявою) до суду.

ОСОБА_1 при поданні касаційної скарги не довів тієї обставини, з якою чинне законодавство пов'язує звільнення від оплати судових витрат або відстрочення такої сплати.

Таким чином, станом на 15 лютого 20016 року ОСОБА_1 не в повному обсязі усунув зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись частиною третьою статті 214, частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.К. Черпак