Решение № 55866520, 12.02.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року Справа № 915/11/16

м. Миколаїв

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАС ТРЕЙД"

49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 49

до відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 59236,85 грн.за договором від 27.10.14 року

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Хільчук О.П., дов. від 25.01.2016 року

Від відповідача: не з'явився

ТОВ "ДЕАС ТРЕЙД" звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 27.10.14 року в сумі 59236,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.

27.10.2014 року між сторонами у справі було укладено договір транспортного перевезення б/н, на виконання якого відповідач здійснив роботи на суму 786047,06 грн. Позивач оплатив послуги на суму 845284,45 грн. Різниця між розміром фактично сплачених позивачем коштів та вартістю виконаних відповідачем робіт становить 59236,85 грн.

26.05.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою в строк до 06.06.2015 року повернути надмірно сплачені кошти в сумі 59236,85 грн.

Відповідачем вимога була отримана 02.06.2016 року, разом з тим надмірно сплачені кошти в сумі 59236,85 грн. позивачу повернуті не були, що змусило позивача звернутися до суду.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

У судовому засіданні 26.01.2016 року представник відповідача борг частково визнав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,господарський суд -

встановив:

27.10.2014 року між сторонами у справі був укладений договір транспортного перевезення, за умовами п. 1.1 якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується надати позивачу послуги з транспортного перевезення вантажу, а позивач своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги відповідача (п. 3.1.1).

Пунктом 2.4 договору сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача в термін не більш 20 банківських днів з дати підписання акту передачі - приймання наданих послуг.

29.10.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, якою п. 2.2 договору виклали у наступній редакції: вартість перевезення 1 т. становить 110,05 грн. без ПДВ.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 909, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору від 27.10.2014р. в період з 30.10.2014 року по 15.11.2014 року відповідач надав позивачу послуги з транспортного перевезення вантажу на загальну суму 786047,06 грн., про що сторонами було складено акт приймання передачі від 31.12.2014 року (а.с. 11).

Позивач, в свою чергу, здійснив оплату послуг відповідача платіжними дорученнями № 447 від 02.12.2014р на суму 220000,00 грн., № 191 від 25.12.2014р. на суму 325284,45 грн., № 807 від 19.01.2015р. на суму 100000,00 грн., № 668 від 10.03.2015 р. на суму 100000,00 грн., № 1303 від 12.03.2015 року на суму 100000,00 грн., всього на суму 845284,45 грн.

Різниця між розміром фактично сплачених позивачем коштів та вартістю виконаних відповідачем робіт склала 59236,85 грн. (845284,45 грн. - 786047,06 грн.).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.05.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою в строк до 06.06.2015 року повернути надмірно сплачені кошти в сумі 59236,85 грн.

Відповідачем вимога була отримана 02.06.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, надмірно сплачені кошти в сумі 59236,85 грн. позивачу повернуті не були.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність порушення зобов'язань за договором.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.1. договору транспортного перевезення від 27.10.2015р., оскільки в цій частині сторонами спір не вирішувався, підстави для зменшення стягуваної суми відсутні.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код НОМЕР_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАС ТРЕЙД" /49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 49, код 39287574/ 59236,85 грн. боргу та 1218,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2016 року

Суддя Л.I. Васильєва