Постановление суда № 55830607, 15.02.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"15" лютого 2016 р. Справа № 809/51/16

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки «Прикарпатський кредитний центр» про стягнення штрафу в розмірі 10200 грн., -

В С Т А Н О В И В:

25.01.2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звернулася до суду з адміністративним позовом до Кредитної спілки "Прикарпатський кредитний центр", в якому просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 10200 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2016 року дану позовну заяву залишено без руху у звязку з невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу строк до 12.02.2016 року для сплатити недоплаченої суми судового збору в розмірі 160 грн.

11.02.2016 року на адресу суду надійшло клопотання позивача від 09.02.2016 року №11/2-74/16, в якому останній просить суд звільнити його від сплати недоплаченого судового збору в розмірі 160 грн. за подання даного адміністративного позову у звязку з відсутністю коштів в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. В обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору, позивач подав разом з клопотанням копію тимчасового кошторису на І квартал 2016 року.

Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали адміністративного позову, відповідні норми Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про судовий збір зазначає таке.

Згідно з абзацом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 10 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтею 1 Закону України Про судовий збір, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України Про судовий збір передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позивач, посилаючись на частину 1 статті 8 Закону України Про судовий збір, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, просить звільнити його від сплати судового збору у даній справі в розмірі 160 грн.

Враховуючи вищенаведене суд звертає увагу на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а, як субєкт владних повноважень, на реалізацію владних управлінських функцій, передбачених законодавством України. В свою чергу, відповідно до пункту 2 Прекінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, Кабінет Міністрів України зобовязано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Таким чином, незабезпечення Кабінетом Міністрів України бюджетним фінасуванням органів державної влади, в тому числі і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не може бути підставою для звільнення позивача від сплати недоплаченої суми судового збору.

Окрім цього, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, передбачених Законом України Про судовий збір.

Суд розяснює позивачу, що подання до суду разом з позовною заявою документу про сплату судового збору в неповному розмірі не є підставою для відмови в прийнятті до розгляду заявленого позову. Суд, з огляду на вимоги частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовує процесуальний інститут залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу розумного строку на виправлення її недоліків, зокрема, й на сплату судового збору. При цьому, такий строк цілком узгоджується зі строками призначення судового засідання у справі, до якого суд може відстрочити сплату судового збору. Отже, позивач може сплати недоплачений судовий збір у строк, який становлюється судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору в розмірі 160 грн. належить відмовити.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що за змістом частини 1 статті 9 Закону України Про судовий збір суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.

З огляду на вказане, керуючись нормами частини 1 статті 102, частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу встановлений ухвалою від 26.01.2016 року строк для усунення недоліків позовної заяви (сплати судового збору в повному обсязі).

Керуючись статтями 2, 10, 87, 102, 108 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 1, 2, 8, 9 Закону України Про судовий збір, суд ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору у розмірі 160 грн. за подання адміністративного позову Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Кредитної спілки «Прикарпатський кредитний центр» про стягнення штрафу в розмірі 10200 грн. - відмовити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (сплату судового збору в повному розмірі) до 15 березня 2016 р. та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1