ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2016 р. Справа № 923/1910/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора Херсонської області м.Херсон вул.Петренка,33
до Відповідача - 1 : ОСОБА_1 підприємства "Сервіс-Центр" (місцезнаходження 73000, м.Херсон, вул. Фрунзе,3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31759570)
Відповідача-2 : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження 73000, м.Херсон, площа Привокзальна,1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів
за участю представників сторін:
- старшого прокурора відділу прокуратури Херсонської області - ОСОБА_3 посвідчення № 032528 від11.03.2015р.
від відповідача - 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - ОСОБА_4 за дов. № 1525 від 14.12.2015р.
в с т а н о в и в:
Заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Херсонської міської ради з позовом до відповідачів ОСОБА_1 підприємства "Сервіс-Центр" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 01.08.2011р. №116/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів, укладений комунальним підприємством «Сервіс - Центр» із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та додаткові угоди до нього від 30.12.2011р., 10.12.2012р. та 11.12.2013р.
Ухвалою суду від 25.11.2015р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. У матеріалах справи містяться поштові повідомлення про відправку ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення та про вручення даної ухвали усім учасникам провадження (а.с.66-68).
Відповідач-2 надав до суду письмовий відзив, згідно з яким позовні вимоги не визнає, вважає, що сторонами при укладенні та продовженні дії спірного договору повністю дотримано вимоги чинного податкового та цивільного законодавства, що регулюють відносини між відповідачами.
У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1 та ненаданням ним витребуваних документів розгляд справи ухвалою від 16.12.2015р. (а.с.82 ) відкладено.
25.01.2016р. відповідач-1 надав до суду заперечення на позовну заяву, просить у позові відмовити за його необгрунтованістю.
Ухвалою суду від 25.01.2016р. суд задовольнив заяву відповідача -1 ОСОБА_1 підприємства " Сервіс-Центр" про продовження строку розгляду спору в межах ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів, до 09.02.2016р., розгляд справи відклав.
Прокурор, ознайомившись з наданими відповідачами відзивами та запереченнями, надав пояснення по суті свого позову (а.с.168 - 172).
В судових засіданнях оголошувались перерви на клопотання представників сторін для ознайомлення з матералами справи та надання додаткових пояснень.
В судовому засіданні позовні вимоги прокурор підтримує, відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши прокурора, представника відповідачів, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 121 Конституції України прокуратура становить єдину систему, на яку покладено, як одну з основних, функцію представництва держави у суді, у випадках, передбачених законом.
Згідно із ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природоохоронні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Прокуратурою Херсонської області у лютому 2015 року вивчено стан додержання вимог законодавства розпорядниками земель комунальної власності Херсонської міської територіальної громади при передачі у користування приватним структурам майданчиків для паркування транспортних засобів та земельних ділянок під ними.
За резульатами вивчення встановлено, що 01.08.2011р. комунальним підприємством «Сервіс -Центр» укладено договір №116/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
Вказаний договір укладено Сторонами на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 «Про затвердження правил паркування транспортних засобів», Податкового кодексу України, рішення Херсонської міської ради від 26.04.2007р. №392 «Про внесення змін до Положення про організацію транспортних засобів на території міста Херсон», рішення виконавчого комітету міської ради від 19.07.2011 «Про затвердження результатів конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається на утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсон» та інших нормативно - правових актів.
Відповідно до умов Договору (пункт 1) передбачається надання ФОП ОСОБА_2 права організації, обслуговування, стягнення плати за користування спеціальними земельними ділянками, відведеними для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів за адресою: пл. Привокзальна (територія прилегла до комплексу «Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна», а також справляння збору за припаркування автотранспорту.
За умовами Договору (п. 3.1) ФОП ОСОБА_2 сплачує збір за паркування транспортних засобів та плату за користування місцями для платного паркування згідно із: Додатком №1 «Розмір збору за паркування та плати за надані в користування місця для паркування автотранспорту», Додатком №2 «Дислокація місць паркування транспортних засобів».
Відповідно до п. 7.5 договору вказані Додатки №№1, 2 та Додаток №3 Розрахунок обсягу збору за паркування та плати за користування та обслуговування відведених майданчиків для паркування транспортних засобів» є складовими Договору.
Відповідно до Додатків 1 та 3 визначено порядок розрахунку збору за паркування та плати за користування та обслуговування відведених майданчиків для паркування транспортних засобів, та власне, виконано розрахунок такої оплати, який склав: обсяг збору за паркування -704,48грн. на місяць, плати за користування та обслуговування майданчиків - 434,00 грн. на місяць.
Додатком 2 до Договору «Акт передачі відведених майданчиків для паркування транспортних засобів» КП «Сервіс - Центр» передано ФОП ОСОБА_2 місця тимчасового паркування транспортних засобів на території міста. Херсон, що розташовані за адресою: пл. Привокзальна (територія прилегла до комплексу «Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна», 7 машино-місць загальною площею 80,50 кв. м.
Відповідно до рішення міської ради від 28.12.2010р. №19 вказані у договорі місця тимчасово паркування транспортних засобів є спеціальною земельною ділянкою, відведеною для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста Херсон.
Пунктами 6.1-6.6.4 договору визначено термін набрання чинності договору - з 01.08.2011, і термін дії договору - до 20.07.2014р. (2 календарних роки, 11 місяців та 20 днів). Можливість пролонгації дії Договору не передбачена.
У подальшому на підставі додаткової угоди між сторонами від 11.12.2013р. передбачено автоматичну пролонгацію (подовження) дії Договору на тих же умовах та той же термін (3 роки) у випадку неповідомлення жодною із сторін про закінчення договірних відносин.
Крім того, за умовами вказаної додаткової угоди, а також додаткових угоди від 30.12.2011р. та 10.12.2012р. здійснено перерахунок плати розміру збору за паркування та плати за надання в користування земельних ділянок, внаслідок зміни розміру мінімальної заробітної плати, що є складовою розрахунку розміру збору за місця для паркування транспортних засобів, та включення до суми плати за користування та обслуговування майданчиків податку на додану вартість .
Разом з тим, надання (передача) вказаних земельних ділянок у користування здійснено із порушенням вимог законодавства про благоустрій території, Правил паркування транспортних засобів та земельного законодавства.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Частиною 7 статті 10 та частиною 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції від 12.03.2011р.) передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.
Відповідно до пунктів 2, 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1342 (в редакції від 14.09.2011р.) «суб'єкти господарювання» - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; «відведені майданчики для паркування» - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил порожнього руху; «оператор» - суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування; «місце для паркування» - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно іо Правил дорожнього руху.
Пунктами 23, 24 Правил передбачено, що послуги з утримання майданчиків для платного паркування надаються оператором з метою використання таких майданчиків за призначенням, а також санітарного очищення, збереження та відновлення їх відповідно до законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху.
Оператор зобов'язаний: використовувати майданчик для паркування за призначенням; обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху; здійснювати контроль за своєчасною сплатою вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
На виконання вказаних вимог законодавства рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 417 від 17.08.2010р. затверджено Положення про порядок проведення конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків лля паркування на території міста Херсона.
Пунктом 1.2, 1.3 Положення передбачено, що:
- замовником конкурсу є виконавчий комітет Херсонської міської ради;
- «конкурс» - конкурентний спосіб визначення оператора з наданням йому права обладнання, утримання відведених майданчиків для паркування;
- «оператор» - суб'єкт господарювання, який обраний конкурсною комісією для здійснення обладнання і утримання майданчика для паркування;
- «організатор конкурсу» - комунальне підприємство «Сервіс - Центр», яке проводить підготовчу та організаційну роботу з проведення конкурсу, готує перелік відведених майданчиків для паркування, що виставляються на конкурс, контролює виконання умов конкурсу, розробляє та погоджує з уповноваженими органами необхідну технічну документацію, укладає з переможцем конкурсу договір про тимчасове обслуговування відведених майданчиків;
- «переможець конкурсу» - суб'єкт господарювання, який пройшов конкурсний відбір.
- «об'єкт конкурсу» - відведений у встановленому чинним законодавством порядку майданчик для паркування, на якому надається право ведення паркувальної діяльності, котрий обладнується відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. № 1342.
Пунктом 2.1 Положення визначено етапи проведення конкурсу, відповідно до яких здійснюється:
- проведення конкурсною комісією конкурсу та визначення переможця;
- затвердження виконавчим комітетом міської ради результатів конкурсу та погодження тарифу на послуги з утримання майданчиків для платного паркування в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. № 258;
- укладення договору з переможцем конкурсу.
Пунктом 6.2 Положення підставою для укладення договору з переможцем конкурсу визначено протокол конкурсної комісії, рішення виконавчого комітету (або витяг із нього) про затвердження результату конкурсу.
Таким чином, укладення договору на обладнання та утримання майданчиків для паркування, можливе лише за результатами конкурсу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.07.2011р. № 357 затверджено результати конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсон, згідно з додатком.
Додатком до вказаного рішення - витягом з протоколу засідання конкурсної комісії із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право на утримання і обладнання майданчиків для паркування транспортних засобів на території міста Херсон, від 01.07.2011р. №2, визначено переможців конкурсу на майданчиках для паркування, серед яких: пл.Привокзальна (територія прилегла до комплексу «Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна». Для вказаного конкурсного лоту визначено місячну плату паркувального збору -1000,00 гри. та плату за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика 300,00 грн.
Водночас вказаним рішенням переможці конкурсу (оператора), яким надається право на обладнання та утримання майданчика для паркування на земельній ділянці по пл. Привокзальній (територія прилегла до комплексу Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна» за умови сплати місячної плати паркувального збору - 704,48 грн. та плати за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика 434,40 на місяць (як зазначено у спірному договорі), не визначались.
Інші рішення про затвердження результатів конкурсу з визначення операторами суб'єктів господарювання, виконавчим комітетом міської ради не приймались.
Враховуючи, що договір від 01.08.2014р. №116/к із фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 є договором про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування, останній укладено КП «Сервіс - Центр» усупереч Закону про благоустрій території, Правил паркування транспортних засобів, без проведення обов'язкового конкурсного відбору.
Отже, невідповідність положень спірного договору рішенню Виконавчого комітету Херсонської міської ради, на підставі та на виконання якого укладався договір від 01.08.2011р. № 116/К, зокрема щодо оплати паркувального збору та плати за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика та іншим умовам конкурсу є явною.
Крім того, відповідачі уклали додаткову до договору №116/к угоду від 11.12.2013р. (а.с.21), пунктом 1 якої передбачено викласти п.6.2 Договору у редакції: «строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 Договору та закінчується 20 липня 2014 року. Якщо у місячний термін до закінчення дії договору, жодна із сторін письмово не повідомила про закінчення договірних відносин, Договір вважається продовжений на той же термін та на тих же умовах».
Окрім зазначених вище підстав, зазначена додаткова угода від 11.12.2013р. підлягає визнанню недійсною внаслідок невідповідності пункту 6.5 Положення, яким передбачено, що строк дії договору про тимчасове обслуговування відведених майданчиків для паркування не може перевищувати трьох років (для спірного Договору такий термін настав 01.08.2014р.) та Додатку №1 до Положення «Строк дії Договору», яким не передбачено можливість пролонгації терміну дії договору.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Даною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рн/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно із ч.І ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 3 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.
Згідно із ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної впади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Держсільгоспінспекцію України, затвердженого Указом Президента України зід 13.04.2011р. № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої згідно зі ст. 6 цього Закону належить здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Оскільки органи Державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, з даним позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача.
Оскільки при передачі у користування спеціальних земельних ділянок порушено вимоги законодавства щодо порядку надання у користування земельних ділянок суб'єктам господарювання (операторам) для надання послуг із обладнання і утримання майданчиків для паркування транспортних засобів, то наведене вказує на наявність, визначених ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи між комунальним підприємством "Сервіс-Центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 01.08.2011 р. укладено договір № 116/к (а.с.15-18) про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів, відповідно до якого відповідачу-2 фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 надається право організації, обслуговування, стягнення плати за користування спеціальними земельними ділянками, відведеними для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів за адресою - пл. Привокзальна (територія прилегла до комплексу Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна», а також справляння збору за припаркування автотранспорту.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, строк дії договору з 01.08.2011 р. по 20.07.2014 р.
Розрахунок обсягу збору за паркування та плати за користування та обслуговування відвендених майданчиків є Додатком № 3 до договору № 116/к від 01.08.2011р.
Додатковою угодою до договору від 30.12.2011 р., (а.с.19) сторонами внесено зміни до Додатку № 3 договору, за якими вони набирають чинності з 01.01.2012р.
Додатковою угодою від 10.12.2012р. (а.с.20) сторони внесли зміни до Додатку № 3 до спріного договору, за якими вони набувають чинності з 01.01.2013р.
Додатковою угодою до договору від 11.12.2013 р., (а.с.21) сторонами внесено зміни до Додатку № 3 договору, за якими вони набирають чинності з 01.01.2014р., а пунктом 1 даної угоди передбачено викласти п.6.2 Договору у редакції: «строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 Договору та закінчується 20 липня 2014 року. Якщо у місячний термін до закінчення дії договору, жодна із сторін письмово не повідомила про закінчення договірних відносин, Договір вважається продовжений на той же термін та на тих же умовах».
Додатковою угодою до договору від 31.12.2014 р., (а.с.22) сторонами внесено зміни до Додатку № 3 договору, за якими вони набирають чинності з 01.01.2015р., а термін дії договору № 116/к від 01.08.2011р. продовжено до 31.12.2015р.
Рішенням Херсонської міської ради від 19.07.2011 р. № 357 (а.с.24) затверджено результати конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території м.Херсона, згідно Додатку (а.с.25)
Рішенням Херсонської міської ради від 22.11.2013р. затверджено операторів, які проводять діяльність із забезпечення паркування траснпортних засобів на території м.Херсона, серед яких є і ФОП ОСОБА_2, зобов'язано відповідача-1 КП "Сервіс-Центр" забезпечити дотримання операторами Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку у м.Херсоні. т КП "Сервіс-Центр".
Також, рішенням виконавчого комітету міської ради № 417-1 від 17.08.2010 р. затверджено Положення про порядок проведення конкурсу із визначення субєктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсона, відповідно до якого: замовником конкурсу, як конкурентного способу визначення оператора з обладнання та утримання майданчиків для паркування, є виконавчий комітет Херсонської міської ради; оператор - суб'єкт господарювання, який обраний конкурсною комісією для здійснення обладнання і утримання майданчика для паркування; організатор конкурсу - комунальне підприємство "Сервіс - Центр", яке проводить підготовчу та організаційну роботу з проведення конкурсу, готує перелік відведених майданчиків для паркування, що виставляються на конкурс, контролює виконання умов конкурсу, розробляє та погоджує з уповноваженими органами необхідну технічну документацію, укладає з переможцем конкурсу договір про тимчасове обслуговування відведених майданчиків; переможець конкурсу - суб'єкт господарювання, який пройшов конкурсний відбір; об'єкт конкурсу - відведений у встановленому чинним законодавством порядку майданчик для паркування, на якому надається право ведення паркувальної діяльності.
Відповідно до підпунктів 6.1, 6.2, 6.5 п. 6 Положення, переможець конкурсу на підставі протоколу конкурсної комісії у 10-денний термін від дати затвердження виконавчим комітетом Херсонської міської ради результату конкурсу, зобовязаний укласти із організатором конкурсу договір про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування. Строк дії договору про тимчасове обслуговування відведених майданчиків для паркування не може перевищувати трьох років.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 357 від 19.07.2011 р. "Про затвердження результатів конкурсу із визначення субєктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсона" затверджено результати конкурсу, згідно додатку та зобовязано відповідача 1 укласти з переможцями конкурсу відповідні договори.
Як вбачається з додатку - витягу з протоколу до вказаного рішення, визначено переможців конкурсу, на майданчиках для паркування, серед яких, зокрема, майданчик для паркування, який розташовано по пл. Привокзальна (територія прилегла до комплексу Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна», з місячною платою паркувального збору 1000,00 грн. та платою за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика - 300 грн., - переможець фізична особа-підприємець ОСОБА_2
Водночас, вказаним рішенням переможці конкурсу щодо майданчика для паркування по пл. Привокзальна (територія прилегла до комплексу Анжеліна», вздовж споруди залізничного вокзалу до пров. Заводського), вздовж фасаду комплексу «Анжеліна», з місячною платою паркувального збору 704,48 грн. та платою за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика - 434 грн., не визначалися.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для укладення оспорюваного договору та будь-яких додаткових угод до нього, у тому числі і додаткової угоди про продовження строку дії договору, що в свою чергу також протирічить підпункту 6.5 п. 6 вказаного вище Положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.9 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.
Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.
Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Таким чином, враховуючи, що волевиявлення відповідача 1 - КП "Сервіс - Центр" на укладання договорів про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування залежить від наявності рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради про затвердження результатів конкурсу відповідно до Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.08.2010 р. № 417-1, спірний договір не відповідає приписам ст. 203 ЦК України.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для укладення оспорюваного договору та будь-яких додаткових угод до нього, у тому числі і додаткової угоди про продовження строку дії договору, що в свою чергу також протирічить підпункту 6.5 п. 6 вказаного вище Положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.9 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.
Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.
Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Таким чином, враховуючи, що волевиявлення відповідача 1 - КП "Сервіс - Центр" на укладання договорів про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування залежить від наявності рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради про затвердження результатів конкурсу відповідно до Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.08.2010 р. № 417-1, спірний договір не відповідає приписам ст. 203 ЦК України.
За таких обставин, вимога прокурора про визнання договору та додаткових угод недійсними цілком обґрунтована і підлягає задоволенню.
Суд критично оцінює заперечення відповідача-2 про те, що він сплачує збір за паркування транспортних засобів та плату за користування місцями для платного паркування згідно приписів Податкового кодексу, оскільки визначальним у даному спорі є відповідність положень та суттєвих умов укладеного договору умовам оголошеного конкурсу. Укладений договорів про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування не відповідає приписам ст. 203 ЦК України, залежить від наявності рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради про затвердження результатів конкурсу відповідно до Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.08.2010 р. № 417-1.
Так само суд оцінює і заперечення відповідача -1, оскільки ним надані заперечення щодо підставності змін до п.8.2 договору та додаткових угод до гього від 19.07.2013р., 03.03.2014р. та 01.10.2014р. Спірний договір закінчується останнім пунктом 7.5, а договір про спільну діяльність відповідачів не є предметом даного судовго розгляду. Укладений спірний договір від 01.08.2011р. № 116/к за своєю правовою природою не є договорм про спільну діяльність.
Відповідно до п.2 ухвали про порушення провадження у справі від 25.11.2015р. суд надав прокурору відстрочку сплати судового збору за подання позову до винесення судом рішення у справі. За змістом поданого клопотання прокурор просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю видатків органів прокуратури на сплату судового збору. Клопотання розглянуто і судом задовольняється.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів у пропорційному розмірі.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 09.02.2016р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.23 закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 12, 13, 29 ГПК України ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір від 01.08.2011р. №116/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів, укладений комунальним підприємством «Сервіс - Центр» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та додаткові угоди до зазначеного договору від 30.12.2011р., 10.12.2012р. та 11.12.2013р.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Сервіс-Центр, ідентифікаційний код 31759570, вул. Фрунзе, 3, м. Херсон, в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 609,00 грн. (Шістсот девять гривень 00 копійок), призначення платежу - судовий збір, код 03500045.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження 73000, м.Херсон, площа Привокзальна,1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 609,00 грн. (шістсот девять гривень 00 копійок), призначення платежу - судовий збір, код 03500045.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено
15.02.2016р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна
Судебное решение № 55825017, Господарський суд Херсонської області было принято 09.02.2016. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 923/1910/15. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: