Постановление суда № 55800289, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 січня 2016 року м. Київ К/800/2454/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року

у справі № 826/15554/15

за позовом Приватного підприємства «ВлаБоДе»

до Державної служби геології та надр України,

третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України,

за участі прокуратури Володарсько-Волинського району Житомирськогої області

про скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «ВлаБоДе» (далі – ПП «ВлаБоДе») звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило скасувати наказ відповідача № 373 від 01 серпня 2012 року в частині анулювання Спеціального дозволу № 5031 на користування надрами від 22 жовтня 2009, виданого ПП «ВлаБоДе».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ відповідача № 373 від 01 серпня 2012 в частині анулювання Спеціального дозволу № 5031 на користування надрами від 22 жовтня 2009 року, виданого ПП «ВлаБоДе».

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України, в якій відповідач просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Як видно з доданих до касаційної скарги судових рішень, відповідачем, за результатами проведення перевірки надрокористувача ПП «ВлаБоДе» виявлено порушення законодавства в сфері надрокористування, а саме ст.ст. 18, 24, 26, 51 та 53 Кодексу України про надра, про що складено відповідний акт та прийнято подання про припинення» права користування надрами, оскільки надрокористувач не приступив до розробки родовища протягом двох років з моменту отримання спеціального дозволу. Видано наказ, яким зупинено дію дозволу та надано надрокористувачу строк для усунення порушень. В подальшому, у зв’язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу у встановлений строк, видано наказ, яким його анульовано, оскілки позивачем не було вжито заходів для усунення причин зупинення дії дозволу у встановлений строк та не направлення відповідної інформації.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що припинення права користування надрами повинно здійснюватись відповідачем в судовому порядку, у разі незгоди користувача з припиненням такого права. Позивач згоди на припинення права користування надрами не надав, а відповідач з таким позовом до суду не звертався, таким чином відповідачем не дотримано, встановленого ст. 26 Кодексу України про надра, порядку припинення права користування надрами.

Отже, вірним є висновок, що у разі незгоди надрокористувача з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними, припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеного в його численних рішеннях, зокрема, від 27 жовтня 2015 року у справі № 826/8596/14, 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ч. 2 ст. 2442 КАС України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ПП «ВлаБоДе» не було обізнано про проведену перевірку, тому було позбавлено можливості усунути порушення, виявлені за наслідками проведеної перевірки.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не дотримано процедури припинення права користування надрами.

Наведені обставини є достатньою правовою підставою для скасування спірного наказу відповідача № 373 від 01 серпня 2012 року в частині анулювання Спеціального дозволу № 5031 на користування надрами від 22 жовтня 2009 року, про що вірно вказано судами.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі № 826/15554/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед