Решение № 55715678, 11.02.2016, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Цив. справа №474/1057/15-ц

Провадження №2/474/ 365/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.16 року с.м.т. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді: Фасій В. В.

при секретарі : Багрін Н. А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції головного спеціаліста Врадівського РУЮ ОСОБА_5

без участі:

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерського господарства «Оазис»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Виробничо - комерційне підприємство «Каро» (далі ПП ВКП «Каро») про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 12.08.2009р. до договору оренди землі та передачі земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ПП ВКП «Каро» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та зобовязання передати земельні ділянки.

В судовому засіданні позивач, його представники, підтримали позовні вимоги, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_6 був власником земельної ділянки загальною площею 5,10 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 3,82 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0123) та площею 1,28 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0179) відповідно, що знаходяться в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 11.03.2006 р. ОСОБА_6 уклав договір оренди земельної ділянки з відповідачем ПП ВКП «Каро» на строк 7 років. 28.03.2007 р. орендодавець ОСОБА_6 помер, в звязку з чим до неї на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2008р. перейшло право власності на вказану земельну ділянку. Як власник спірної земельної ділянки вона уклала договори оренди земельної ділянки №1 та №2 з третьою особою ФГ «Оазис», але в натурі у користування орендарю ці земельні ділянки не передала, в звязку з їх перебуванням у користуванні ПП ВКП «Каро», на підставі додаткової угоди від 12.08.2009р. до договору оренди землі, якою продовжено строк його дії до 31.12.2020р. Оскільки орендодавець ОСОБА_6 помер у 2007 р., задовго до укладення додаткової угоди у 2009р., а тому не міг її підписувати, вона вважає додаткову угоду недійсною, черз відсутність вільного волевиявлення однієї зі сторін - орендодавця, відповідно ч.3 ст. 203 ЦК України.

Крім того позивач у судовому засідання під час зясування моменту коли їй стало відомо про існування додаткової угоди, пояснила, що про її існування їй стало відомо у 2014році, потім начеб то у 2009-2010 рр., в результаті, посилаючись на сплив значного проміжку часу, надала відповідні письмові докази, відповідно до яких дізналася про існування угоди у грудні 2014р., в момент відмови реєстраційної служби реєструвати договір оренди землі між нею та ФГ «Оазис».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, просив про застосування строку позовної давності, посилаючись на необхідність його обчислення з моменту коли позивач дізналася про існування вказаної додаткової угоди у 2009-2010рр., про що на його, представника, думку, позивач стверджувала у судовому засіданні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору головний спеціаліст Врадіївського районного управління юстиції ОСОБА_5 висловила думку про вирішення позову на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фермерського господарства «Оазис» будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (рекомендоване поштове відправлення №56301 00848742) у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у відсутність представника, його відкладення не надав.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

●ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №075265 виданого Врадіївської райдержадміністрацією 22.10.2003р., був власником земельної ділянки загальною площею 5,10 га (ділянки 1 площею 3,82 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0123) та ділянки 2 площею 1,28 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0179), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (далі земельна ділянка №1 та земельна ділянка №2 відповідно) (свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в реєстрі за №224 від 19.04.2008р.)

●11.03.2006р. між орендодавцем ОСОБА_6 та орендарем ПП ВКП «Каро» було укладено договір оренди земельної ділянки №1 та земельної ділянки №2, строком на сім років (до закінчення сільськогосподарського 2013р.), зареєстрований за № 041048900138 від 11.05.2010р. в центрі ДЗК (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30946951 від 13.12.2014р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30947112 від 13.12.2014р., лист ПП ВКП «Каро» на звернення ОСОБА_1 від 02.08.2012р., показання свідка ОСОБА_1М.);

●28.03.2007 р. орендодавець ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть І-ФП №042300 від 02.04.2007р.);

●19.04.2008р. позивач ОСОБА_1 як донька спадкодавця ОСОБА_6 та спадкоємець цілої частки його майна, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 5,10 га, яка складається із земельної ділянки №1 та №2, державна реєстрація права власності на які відбулася 19.09.2013 року (свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в реєстрі за №224 від 19.04.2008р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30946951 від 13.12.2014р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30947112 від 13.12.2014р.);

●12.08.2009 року до договору оренди землі від 11.03.2006 року від імені орендодавця ОСОБА_6 та орендарем ПП ВКП „Каро в особі його директора ОСОБА_7 було укладено додаткову угоду б/н про внесення знім до п. 6 договору «орендна плата» та продовження строку його дії до 31.12.2020 року (додаткова угода від 12.08.2009р.);

●02.08.2012 р. відповідачем ПП ВКП «Каро» відмовлено позивачеві ОСОБА_1 у поверненні належних їй земельних ділянок, з підстав користування ними відповідачем на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006р., з посиланням на закінчення строку дії договору у 2020 році, в звязку з тим, що строк перебігу дії договору розпочався не з дати його укладення, а з моменту його державної реєстрації - 11.05.2010р. (заява ОСОБА_1 від 07.07.2012р., лист ПП ВКП «Каро», квитанція №5630100404224 від 02.08.2012р., рекомендоване поштове відправлення);

●06.03.2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Врадіївського РУЮ ОСОБА_8 на підставі заяви керівника ПП ВКП «Каро» ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права оренди земельної ділянки №1) від 06.03.2014р., вчинено запис №4906877 про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП ВКП «Каро», на підставі договору оренди землі від 11.03.2006р. зареєстрованого за № 041048900138 в центрі ДЗК 11.05.2010р., додаткової угоди від 12.08.2009р., на строк 7 років (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30946951 від 13.12.2014р., заява ОСОБА_7 К від 06.03.2014р.);

●07.03.2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Врадіївського РУЮ ОСОБА_8 на підставі заяви керівника ПП ВКП «Каро» ОСОБА_7 про внесення змін до запису державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2014р., внесено зміни до запису №4906877 щодо строку оренди земельної ділянки №1 з 7 років до 31.12.2020р., підстава зміни - надання додаткової угоди б/н від 12.08.2009р. (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30946951 від 13.12.2014р., заява ОСОБА_7 К від 07.03.2014р.);

●06.03.2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Врадіївського РУЮ ОСОБА_8 на підставі заяви керівника ПП ВКП «Каро» ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (права оренди земельної ділянки №2) від 06.03.2014р., вчинено запис №4906808 про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП ВКП «Каро», на підставі договору оренди землі від 11.03.2006р. зареєстрованого за № 041048900138 в центрі ДЗК 11.05.2010р., додаткової угоди від 12.08.2009р., на строк 7 років (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30947112 від 13.12.2014р.);

●07.03.2014р. державним реєстратором реєстраційної служби Врадіївського РУЮ ОСОБА_8 на підставі заяви керівника ПП ВКП «Каро» ОСОБА_7 про внесення змін до запису державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2014р., внесено зміни до запису №4906808 щодо строку оренди земельної ділянки №2 з 7 років до 31.12.2020р., підстава зміни - надання додаткової угоди б/н від 12.08.2009р. (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30947112 від 13.12.2014р., заява ОСОБА_7 К від 07.03.2014р.);

●05.06.2014р. між ОСОБА_9 та ФГ «Оазис» укладено договори оренди землі, обєктами яких є земельна ділянка №1 та земельна ділянка №2 (договір оренди землі від 05.06.2014., договір оренди землі від 05.06.2014р.);

●11.12.2014р. позивачу ОСОБА_1 державним реєстратором реєстраційної служби Врадіївського РУЮ відмовлено в реєстрації права оренди земельної ділянки №1 та земельної ділянки №2 на підставі договорів оренди від 05.06.2014р. укладених між ФГ «Оазис» та ОСОБА_1, в звязку з тим, що заявлене право вже зареєстроване іншим правонабувачем (рішення про відмову у державній реєстрації №17919401 від 11.12.2014р., рішення про відмову у державній реєстрації №17920258 від 11.12.2014р.);

●після закінчення сільськогосподарського 2013р. та станом на день розгляду справи в суді відповідач не повернув земельну ділянку №1 та земельну ділянку №2, продовжує ними користуватися, з посиланнями на наявність додаткової угоди (показання свідка ОСОБА_1, лист ПП ВКП «Каро» від 02.08.2012р.);

●судові витрати понесені позивачем складають 974,40 грн. (квитанція від 15.07.2015р. на суму 244 грн. та квитанція №1992/з27 від 27.10.2015р. на суму 750 грн., виписка про зарахування судового збору);

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу оренди землі.

При прийнятті рішення суд керується:

- ст. ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі від №161-ХІУ від 06.10.1998р. (далі закон №161-ХІУ), згідно яких укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

- ст.. ст.. 202 ч.1, 203 ч. 3, 207 ч.2, 210 ч.1, 215 ч. 1, 216, 407, 640 ч.3 ЦК України, згідно яких правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між її власником і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту її проведення. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України. Волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

- Частинами 1, 4 ст. 25 ЦК України, що цивільна правоздатність це здатність особи мати цивільні права та обовязки. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

- Частиною 3 ст. 215 ЦК України, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

- Статтею 1212 ЦК України, що особа, зобовязана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

- Частиною 1 ст. 261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

- ст. ст.125, 152 Земельного кодексу України, згідно яких, право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

- п. «б» ч.2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: свідоцтвом про право на спадщину.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на сплив строку позовної давності, та необхідність його обчислення з моменту коли позивач дізналася про існування вказаної додаткової угоди, у 2009-2010рр., про що на його, представника, думку, позивач стверджувала у судовому засіданні, оскільки вони спростовуються письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні (заявою позивача про повернення їй земельних ділянок від 07.07.2012р., відповіддю ПП ВКП «Каро» від 02.08.2012 р. в якому відсутні посилання на наявність додаткової угоди, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17919401 та №17920258 від 11.12.2014р.., витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30946951 від 13.12.2014р., витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №30947112 від 13.12.2014р. про реєстрацію додаткової угоди у березні 2014р.).

Крім того показання позивача в цій частині були суперечливими, через що остання посилаючись на сплив значного проміжку часу, на підтвердження моменту коли вона дізналася або могла дізнатися про порушення свого права, надала письмові докази рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17919401 та №17920258 від 11.12.2014р..

З огляду на вищевикладені норми ст.. 20 ч.1 закону №161-ХІУ, ст.. ст. 210 ч.1, 640 ч.3 ЦК України, встановлення в судовому засіданні факту здійснення державної реєстрації спірної додаткової угоди до договору оренди землі, суд вважає її укладеною, а отже оспорюваною, такою, що може бути визнана недійсною за рішенням суду.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі від 11.03.2006 року від імені орендодавця ОСОБА_6, який помер 28.03.2007р., та орендарем ПП ВКП «Каро», була укладена 12.08.2009р., тобто по сплину 2 років з моменту смерті ОСОБА_6, є всі підстави вважати, що орендодавець ОСОБА_6 не підписував спірний правочин, відсутність вільного волевиявлення останнього на його укладення, а отже наявними підстави для визнання додаткової угоди б/н від 12.08.2009р., - недійсною, як таку що укладена без додержання вимог встановлених ст. 215 ч.1, 203 ч.3 ЦК України.

Крім того, в звязку з тим, що строк договору оренди землі від 11.03.2006р. між ОСОБА_6 М,П. та ПП ВКП «Каро» закінчився із закінченням сільськогосподарського 2013р., нового договору оренди із позивачкою відповідач не укладав, та відмовляється добровільно повертати земельну ділянку її законному володільцю, суд вважає, що після спливу зазначеного строку оренди у відповідача відсутні законні підстави володіти та користуватися спірними земельними ділянками, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати їй земельні ділянки №1 та №2, - такими, що підлягають задоволенню..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Виробничо - комерційне підприємство «Каро» (далі ПП ВКП «Каро») про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 12.08.2009р. до договору оренди землі та передачі земельних ділянок задовольнити повністю.

Визнати додаткову угоду без номеру від 12.08.2009 року укладену між ОСОБА_6 та Приватним підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро» на строк до 31.12.2020 року, до договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро», предметом якого є земельна ділянка загальною площею 5,10 га (ділянки 1 площею 3,82 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0123) та ділянки 2 площею 1,28 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0179), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, недійсною.

Зобовязати Приватне Підприємство «Виробничо - комерційне підприємство „Каро передати земельну ділянку загальною площею 5,10 га, (ділянки 1 площею 3,82 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0123) та ділянки 2 площею 1,28 га (кадастровий номер 4822381300:01:000:0179)), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області її законному власнику - ОСОБА_1

Стягнути з Приватного Підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 974,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Фасій

●