Постановление суда № 55631428, 10.02.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/789/16-ц

Провадження № 2-з/204/11/16

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

02 лютого 2016 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності в порядку спадкування.

Разом з позовною заявою, представником позивача була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на 1/12 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юності, буд.147-б, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 08.10.2005 року Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №4-2594.

Ознайомившись із поданою заявою, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Крім того, до заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, про те, що права особи можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, позивачем не надано доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому, відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом пяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Токар