№ 55620818, 02.02.2016, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/46/16-а

Провадження № 2-а/535/1/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року смт. Котельва

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у с к л а д і:

Головуючого - Мальцева С.О.,

з секретарем судового засідання - Білик Н.О.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спеціалізованому приміщенні зали судових засідань Котелевського районного суду Полтавської області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати державної пенсії;

- зобовязати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2, компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та починаючи 22.05.2008 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 12.11.2007 року по день фактичної виплати пенсії;

- зобовязати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили та виконати постанову суду негайно у межах суми платежу за один місяць.

В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 послався на те, що з 2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, як одержувач державної пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (надалі - Закон №796).

Відповідно до постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656/10, позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволені, а саме: зобовязано відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, за період з 12.11.2007року по 31.12.2007року, та з 22.05.2008року по 07.12.2009року по 3-ій групі інвалідності, в розмірі ЗО процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 51, 67 Закону №796, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. І ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-І? (надалі - Закон №1058), з виплатою недоотриманих сум; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54, 67 Закону №796, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, з урахуванням проведених виплат; зобовязано УПФУ в Котелевському районі здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону.

Вказав, що 16 грудня 2015 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив повідомити про те, чи було проведено йому нарахування компенсації втрати частини доходів (пенсії) (у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішення суду) на частину нарахованої та сплаченої йому пенсії при виконанні вищезазначених судових рішень, а в разі не проведення таких дій вчинити дії з нарахування та виплати такої компенсації відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1,2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р., ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, рішенням УПФУ в Котелевському районі Полтавської області, оформленого у вигляді листів №4110/10-Ш від 24.12.2015 року, №164/03-16 від 18.01.2016 року, повідомлено йому, що на суми пенсії, які були нараховані та сплачені на підставі вищезазначених рішень суду, компенсація втрати доходів не нараховувалась та не сплачувалась та було відмовлено у проведенні таких дій.

Зазначив, що вважає такі дії управління є протиправними.

У судове засідання позивач не зявився, при цьому надавши письмове клопотання про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у звязку зі станом здоровя, просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав що вказані в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів адміністративної справи (а.с. 46-55).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до т а к о г о.

Розглядом справи установлено, що ОСОБА_2 з 12.11.2007 року по 07.12.2009 року перебував на обліку в управлінні, як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та з 08.12.2009 року йому призначена пенсія по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без кінцевого терміну.(а.с. 22-25).

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі 2-а-656\10 , позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволені, а саме: зобовязано відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, за період з 12.11.2007року по 31.12.2007року, та з 22.05.2008року по 07.12.2009 року по 3-ій групі інвалідності, в розмірі ЗО процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. ст. 51, 67 Закону №796, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. І ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-І? (надалі - Закон №1058), з виплатою недоотриманих сум; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009року по другій групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54, 67 Закону №796, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, з урахуванням проведених виплат; зобовязано УПФУ в Котелевському районі здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, мені, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 50, 67 Закону (а.с. 29-32).

Однак, позивачу стало відомо, що відповідач, при виплаті пенсії на виконання постанов суду, в порушення ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не провів виплату компенсації втрати частини доходів (пенсії).

16 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області з проханням повідомити йому про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та починаючи 22.05.2008 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 12.11.2007 року по день фактичної виплати пенсії, в тому числі просив відповідача у разі не проведення таких дій вчинити дії з нарахування та виплати вказаної компенсації (а.с. 13).

24.12.2015 року та 18.01.2016 року позивач ОСОБА_2 отримав листи, якими йому було повідомлено, що на суми пенсії, які були нараховані та сплачені йому на підставі вищезазначеної постанови суду, компенсація втрати доходів не нараховувалась та не сплачувалась та було відмовлено у проведенні таких дій (а.с. 14,15-17, 18, 19-21).

Не погоджуючись з вище вказаними діями Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області звернувся до суду з адміністративним позовом (а.с. 1-4).

Вирішуючи дану справу, суд дійшов до таких в и с н о в к і в.

Положеннями статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушенні її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Питання, пов'язані із здійсненням компетенції громадян втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України, передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Постановою Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 було визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого №159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 07.11.2012 року по справі №6-131цс12.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, яке є суб'єктом владних повноважень не є особливою категорією, яке звільняють від обов'язку виконувати норми частини 1 ст. 244-2 КАС України, а тому як наслідок відмова у проведенні позивачу виплати компенсації є очевидно протиправною, а тому позивач правомірно просить суд визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строку їх виплати.

Суд вважає, що тривале не нарахування пенсії ОСОБА_2 за минулі періоди, сталися через вину відповідача, зокрема призначення позивачу заниженого розміру пенсії, внаслідок порушення закону.

За цих обставин суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності дій Управління та бездіяльності.

Відтак, заявлений адміністративний позов ОСОБА_2 суд вважає таким, що є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо посилань позивача ОСОБА_2 стосовно зобовязати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили та виконати постанову суду негайно у межах суми платежу за один місяць, суд зазначає таке.

Підстав, для виконання даної постанови суду негайно у відповідності до статті 256 КАС України не вбачається.

Разом з цим, суд вбачає за можливе зобовязати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», статтями 2,17,19,69-71,79,158-163,167,186,254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_2, - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати державної пенсії.

3.Зобовязати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2, компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та починаючи 22.05.2008 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 24.11.2010 року у справі №2-а-656\10 та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 12.11.2007 року по день фактичної виплати пенсії

4.Зобовязати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

6.Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, а особами присутніми у судовому засіданніпротягом десяти днів з дня її проголошення.

7.Постанову складено у повному обсязі 04.02.2016 року.

СУДДЯ: С.О. Мальцев