Постановление суда № 55605850, 04.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 лютого 2016 року Справа № 910/12160/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Мачульського Г.М., Кравчука Г.А.,розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.12.2015у справі№910/12160/15 Господарського суду міста Києваза позовомКиївської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Любава і К"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її за актом прийому-передачі позивачу

ВСТАНОВИВ:

Подана 04.01.2016 касаційна скарга Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд в касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі №910/12160/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

За приписами частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, що подала касаційну скаргу або її уповноваженим представником.

З приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що від імені підприємства, установи - скаржника касаційна скарга без довіреності підписується керівником, а в разі її підписання представником скаржника, то на вчинення такої процесуальної дії останній повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою підприємства із обов'язковим залученням такої довіреності до скарги. В разі підписання скарги іншою, ніж керівник, посадовою особою установи, його повноваження мають підтверджуватися відповідним наказом за підписом керівника, установчими документами чи довіреністю.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Названа касаційна скарга підписана ОСОБА_1, однак на підтвердження повноважень щодо підписання касаційної скарги названою особою подана ксерокопія довіреності №05703-10601 від 15.06.2015, яка належним чином не засвідчена, тому не приймається судовою колегією як належний доказ наявності повноважень особи, що підписала касаційну скаргу, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору (у встановленому порядку та розмірі).

В порушення вимог наведеної процесуальної норми до названої касаційної скарги не надано доказу сплати судового збору у встановленому розмірі, а додане до скарги платіжне доручення від 23.12.2015 №498 не приймається судовою колегією як належний доказ, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у 2015 році установлена у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Згідно з пп. 5 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати, тобто в даному випадку 1218,00 грн.

Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі №910/12160/15 та рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто позов, що містить дві вимоги немайнового характеру.

Як роз'яснено у п. 2.11 ч. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна становити 2923,20 грн. (120% від (1218,00 грн. х 2)), проте скаржником згідно з названим платіжним дорученням сплачено лише 1461,60 грн., що також є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі №910/12160/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя: Г. П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

Г.А. Кравчук