№ 5557033, 26.03.2008, Теплодарський міський суд Одеської області

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-12/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008р. Теплодарський міський суд Одеської області в складі: головуючої - судді Мисливої Л.М. , при секретарі - Мельник А.В., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Слободянюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 p.p.,

встановив:

У листопаді 2007 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильській катастрофи -учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11 (далі - Закон №796-Х11) має право на щорічну виплату грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Однаї Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської місько ради Одеської області за вказаною нормою закону таких виплат в повному обсязі не здійснило, : зв'язку з чим, з врахуванням доповнених позовних вимог, просить визнати дії відповідач протиправними та стягнути з останнього 5242 грн. заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення за 2005-2007р.р.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтвердив в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодилася, мотивуючи тим що всі виплати по щорічній допомозі вони проводять згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами, внесеними згідно з

постановами Кабінету Міністрів України №542 від 12.07!05р. та №649 від 20.04.2007р. Розміри виплат встановлено, виходячи норм, прийнятих про розмір заробітної плати та видатків, передбачених на ці цілі законами про державний бюджет на відповідний рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 визнані не конституційними норми восьми статей Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі п. 30 ст. 71, що обмежував виплату щорічної допомоги оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, але реалізації даного рішення необхідна ще одна складова - джерело фінансування. Також вказано що підпунктом 11 п.28 другого розділу Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 48 Закону №796

2

викладено в новій редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Головного управління Державного казначейства України в Одеській області Павлова Л.В. в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечення на позов, в яких вказала, що ГУДКУ в Одеській області, як окрема юридична особа, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало. Діюче законодавство України не передбачає покладення відповідальності на органи казначейства по викладеним в позові вимогам. Як передбачає п.3 Типового Положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 04.04.2006 року №332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за №454/12328, Головне управління Державного казначейства України забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, підвищення оперативності у фінансуванні видатків в межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті. Казначейство не фінансує державні органи, а у відповідності до ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів державного бюджету України є уповноважені бюджетні установи, а саме міністерства та інші органи влади України в особі їх керівників, які розподіл коштів за напрямками видатків здійснюють самостійно. Виплату компенсації та допомоги здійснює Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської Ради Одеської області, згідно покладених на них функцій, а не органи казначейства. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України виплати коштів з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. З таких підстав представник третьої особи просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС, 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-Х11 інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Згідно довідки відповідача №05-21/128 від 25.01.08р. йому нарахована та виплачена щорічна компенсація на оздоровлення: за 2005р. - на загальну суму 120 грн. у листопаді 2005р.; за 2006р. - у сумі 120 грн. у липні 2006р.; за 2007р. - у сумі 120 грн. у лютому 2007р.

Коли позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області щодо проведення виплат відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то отримав відмову в проведенні виплат в повному обсязі з посиланням на відсутність джерела фінансування.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та, виходячи з вимог ст. 22 Конституції України, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також, при задоволенні вимог позивача, необхідно виходити з позиції Конституційного Суду України, який своїм рішенням №6-рп/2007 від 9.07.2007р. у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36, ч.2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" №486-16 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є

3

неконституційними) положення п.3О ст. 71 останнього Закону, за якою у 2007р. зупинені виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

З зазначених підстав, суд приходить до висновку, що дії відповідача по не донарахуванню й невиплаті у 2005-2007 роках разової щорічної допомоги на оздоровлення є протиправними та зобов'язує відповідача провести за вказані роки нарахування й виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 5175 грн., виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме: за 2005р. - 332 грн. х 5 - 120 грн. = 1540 грн.; 2006р. - 375 грн. х 5 - 120 грн. = 1755 грн.; 2007р. - 400 грн. х 5 - 120 грн. = 1880 грн., а всього за 2005-2007р.р. - 5175 грн.

В іншій частині заявлених вимог позивачу належить відмовити за недоведеністю.

Доводи відповідача, наведені в запереченнях щодо нової редакції ст. 48 Закону України №796-Х11 не можуть прийматися до уваги, оскільки позовні вимоги заявлені по щорічній допомозі на оздоровлення включно по 2007 рік, а нова редакція ст. 48 Закону України №796-Х11 набрала чинності з 01.01.2008р. Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, а новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст. 5 ЦК України, ст. ст. 30, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007р. (справа про соціальні гарантії громадян), ст. 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004р. №2285-1У, ст. 82 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-1У, ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. №489-У, ст. ст. 94, 158, 159, 161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007р.р. - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області по не донарахуванню й невиплаті у 2005-2007р.р. щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (м. Теплодар, вул. Шонерна, 7, розрахунковий рахунок 35210043000951 в ГУДКУ в Одеській області, код ОКПО 26165359, МФО 828011) на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2005-2007р.р. в сумі 5175 (п"ять тисяч сто сімдесят п"ять) грн.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити в задоволенні.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. 75 коп.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.