Постановление суда № 55490404, 03.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1770/16 Справа № 200/14949/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демченко Е.Л.

суддів Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

09 листопада 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення свого позову шляхом накладання арешту на квартиру, яка належить відповідачу, вмотивовуючи її тим, що сума боргу по орендній платі є значною, а тому існує реальна загроза невиконання рішення у майбутньому.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року заява про забезпечення позову залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в розмірі 92.596 грн.17 коп., а саме стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0093 га, яка розташована по вул.К.Лібнехта,12 у м.Дніпропетровську.

Підставами для вжиття заходів забезпечення позову, як вбачається зі змісту ч.3 ст.151 ЦПК України, є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що квартира, на яку позивач просить накласти арешт, не є предметом спору у даній цивільній справі та обраний вид забезпечення позову є неспівмірним з позовними вимогами.

Крім того, позивач у своєму позові зазначає що, на земельній ділянці, за яку він просить стягнути орендну плату, розташовані приміщення медичного центру, які були продані відповідачу.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.304,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

ОСОБА_5