Постановление суда № 55465424, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/2606/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року залишено без змін ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

23 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року.

Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

При цьому, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції полягають у проханні цієї особи щодо оскаржуваних судових рішень, з урахуванням передбачених статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень суду касаційної інстанції.

Проте, позивачем у касаційній скарзі не зазначено її вимог, у розумінні пункту 5 частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, стосовно рішення суду першої інстанції, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду.

Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ за подання касаційної скарги на ухвалу суду, яка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не містить достатніх доводів та обставин, що дають підстави для визнання його обґрунтованим, а тому у задоволенні такого слід відмовити.

У касаційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні.

Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження позивач зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримав 23 січня 2016 року, проте доказів на підтвердження зазначеного до касаційної скарги не додано.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху позивач має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, на підтвердження поважності причин його пропуску, а також виправити недоліки касаційної скарги, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Попередити, що невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко