Постановление суда № 55446621, 01.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/1572/15-ц Провадження № 22-ц/772/287/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 49Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.11.2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Вимоги мотивовані тим, що вони з відповідачем з 2000 року перебували у фактичному шлюбі та 09 травня 2001 року у них народився син ОСОБА_4, а 23 липня 2001 року вони зареєстрували свій шлюб.

13 липня 2011 року у сторін народився другий син Дмитро.

Шлюб розпався. Протягом семи місяців до часу звернення в суд з позовом, сторони не підтримують шлюбних відносин через порушення відповідачем подружньої вірності та проживають окремо.

Діти проживають з позивачкою.

ОСОБА_2 вважала, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам через неналежну поведінку відповідача, тому просила розірвати шлюб та залишити її прізвище ОСОБА_2.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.11.2015 року позов задоволено. Суд врахував тривалість відсутності шлюбних стосунків, причини їх розірвання та прийшов до висновку про неможливість застосування ст. 11 СК України застосування заходів щодо примирення подружжя і про необхідність розірвання шлюбу, оскільки подальше його збереження суперечить інтересам позивача та дітей.

Відповідач оскаржив дане рішення суду, як ухвалене: з порушенням норм матеріального і процесуального права; за неповного з`ясування фактичних обставин справи; таке, що не відповідає фактичним обставинам справи і є незаконним та необґрунтованим. Просить скасувати оскаржуване рішення та надати сторонам час для примирення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги дотримані в повному обсязі.

Так, в ході розгляду справи було встановлено, що 23 липня 2001 року сторони зареєстрували шлюб і позивачка зі свого дошлюбного прізвища «Мисіва» перейшла на прізвище «Волощенко» (а/с3). У сторін є двоє неповнолітніх дітей син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с 5,4).

Відповідно до довідки Тростянецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області №660 від 30.09.2015 року, ОСОБА_2 з двома дітьми постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, де і зареєстрована (а/с7).

Як видно з заяви відповідача про відкладення розгляду справи на а/с 16 та заперечення проти позову на а/с 21, відповідач проживає за іншою адресою по вул. Слобіцькій в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, що підтверджує факт припинення сторонами шлюбних відносин.

При ухваленні рішення, суд врахував пояснення позивачки, яка вказала, що крім подружньої зради, причиною розірвання шлюбу стала негативна поведінка відповідача в сім`ї та те, що він намагався зґвалтувати її матір.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність розірвання шлюбу без застосування заходів щодо примирення подружжя.

Такий висновок суду є правильним, виходячи з наступного.

Про подружню зраду чоловіка та його намагання зґвалтувати матір позивачки, остання зазначила у позовній заяві, яку відповідач отримав разом з повісткою, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на а/с15.

В разі, коли викладені обставини не відповідають дійсності, людина намагається спростувати їх, прийшовши у судове засідання.

Відповідач, натомість, лише звернувся до суду з заявою про відкладення судового засідання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я (а/с16), чого не підтвердив будь-якими доказами.

Не з`явився відповідач і у наступне судове засідання 17.11.2015 року, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи (а/с20), лише надав суду заперечення проти позову, у якому голослівно вказував на бажання зберегти сім`ю, спростовуючи ці твердження своєю поведінкою.

В ході розгляду справи апеляційним судом, відповідач нічим не спростував обставин, зазначених позивачкою, змовчавши на всі запитання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не спростовує рішення суду першої інстанції, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.11.2015 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З огригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук