Постановление суда № 55422731, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2016 р. м. Київ К/800/12991/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового розгляду касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати вказані судові рішення та закрити провадження у справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Виконавчий комітет Вінницької міської ради подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача - частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ордеру № 281 від 12.12.1996 року позивачу надано житлову кімнату № 6 в гуртожитку АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1242 від 10.06.2010 року затверджено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованих кімнат гуртожитку №№ 3, 6, 7 (секція №1) по АДРЕСА_1 територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради (квартиронаймачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6) загальною площею 111,4кв.м., житловою площею 68,0 кв.м.

Реконструкції та подальшій приватизації відповідно до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1541 від 29.07.2010 року та №1679 від 12.08.2010 року, підлягали місця загального користування (коридор та лоджія).

На думку позивача, протиправним є п. 1.6 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.06.2010 року № 1242 "Про затвердження актів приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яке стало підставою для прийняття рішень про передачу місць загального користування у власність третім особам, що суперечить нормам чинного законодавства та порушують законні права та охоронювані інтереси позивача.

Як встановлено, відповідно до п.3.5 витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1679 від 12.08.2010 року виконком міської ради вирішив оформити право приватної (спільної) власності на кімнати в гуртожитку з безоплатною передачею у власність громадян: 2 кімнат АДРЕСА_1, загальною площею 34,6 кв.м., при нормі 31,0 кв.м., з відповідною вартістю 6,23грн., з доплатою за надлишки загальної площі у сумі 0,65грн., згідно розрахунку передати ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає в цій квартирі з 1997 року та, згідно п. 4.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1541 від 29.07.2010 року виконком міської ради вирішив оформити право приватної (спільної) власності на квартири з доплатою за надлишки загальної площі квартиру АДРЕСА_2, що складається з 2 кімнат, загальною площею 39,1 кв.м., при нормі 31,0 кв.м., з відповідною вартістю 7,04грн., з доплатою за надлишки загальної площі у сумі 1,48 грн., згідно з розрахунком передати ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає в цій квартирі з 2001 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні закону з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що після прийняття оскарженого у цій справі рішення були прийняті також рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1679 від 12.08.2010 року та № 1541 від 29.07.2010 року, якими вирішено оформити право приватної (спільної) власності на кімнати в гуртожитку з безоплатною передачею у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які згодом отримали свідоцтва про право власності на житло.

Отже, у даному випадку виник спір про право, а тому справу належить розглядати у порядку цивільної юрисдикції.

Тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити, а касаційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року скасувати, закрити провадження у цій справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: