Постановление суда № 55406607, 12.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2016 рокусправа № 808/2991/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьова Н.П.

за участю представників:

позивача: - Шеретова О. В. (дов. від 15.07.2015 р.)

відповідача: - Насобіна Ю. С. (дов. від 30.12.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року

у справі № 808/2991/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ»

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням зміни підстав адміністративного позову від 08.07.2015 (т.1 а.с.37-44) просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Селезньової М.О від 06.04.2015 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 41716299.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова про стягнення виконавчого збору від 06.04.2015 є незаконною та порушує права позивача, оскільки, по-перше, містить помилково визначений розмір виконавчого збору (1825000,00 грн. замість 1776361,29 грн.), крім того, реалізація предмету іпотеки, на яке звернуто стягнення, здійснюється державним виконавцем виключно на прилюдних торгах, ініційованих державним виконавцем в межах виконавчого провадження, а не іпотекодавцем самостійно, що в свою чергу виключає можливість боржника добровільно виконати виконавчий документ у термін, вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що приймаючи оскаржувану постанову і розраховуючи виконавчий збір з суми 18250000,00 грн., відповідач вірно виходив з положень Закону України «Про виконавче провадження» та рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2013 у справі №908/870/13-г та ухвали господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 у справі №908/870/13-г про зміну способу та порядку виконання рішення, якими спосіб реалізації предмету іпотеки встановлений шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 18250000,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не досліджено постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено, що сума боргу, яка підлягає стягненню на користь стягувача ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за рахунок предмета іпотеки, становить 17763612,93 грн., а тому виконавчий збір не може перебільшувати 1776361,29 грн.

Також, позивач вказує, що виконання судового рішення про продаж предмету іпотеки з прилюдних торгів може бути реалізовано виключно державним виконавцем, що, як наслідок, виключає можливість продажу предмету іпотеки боржником добровільно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, зазначає, що судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 15.0.2013 у справі № 908/870/13-г задоволено позов Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» до ТОВ «АЛЬЯНС -СВ». Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 12/1339 від 22.08.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В. 22.08.2012 за реєстровим номером 1889 1890, а саме: - нерухоме майно гуртожиток (цегла), № 2 літера А, загальною площею 668,2 кв.м.; клуб-їдальня (цегла), № 2 літера Г, загальною площею 1904,0 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Д, загальною площею 1005,5 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Є, загальною площею 1005,5 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Ж, загальною площею 1005,5 кв.м., господарський корпус (цегла) № 1 літера В, загальною площею 277,2 кв.м., ТП (цегла), № 1 літера І, загальною площею 51,5 кв.м., огорожа, № 1, вбиральня № 2, що належить ТОВ «Альянс-СВ» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 206191, виданим 14.06.2012 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, зареєстрованим Комунальним підприємством «Якимівське бюро технічної інвентаризації» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.06.2012 за № 18316759, запис № 18, в книзі № 1, - шляхом його продажу Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною 18250000,00 грн. з метою погашення заборгованості ТОВ «Торговий будинок «Кредо-Бріг» перед Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 12/1336 від 22.08.2012в сумі 17763612,93 грн.

30.05.2013 на виконання означеного рішення господарським судом Запорізької області видано наказ

15.01.2014 господарським судом Запорізької області у справі №908/870/13-г прийнято ухвалу, якою змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2013 у справі № 908/870/13-г, а саме: змінено спосіб реалізації іпотечного майна - шляхом продажу предмета іпотеки за договором іпотеки № 12/1339 від 22.08.2012, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В. 22.08.2012 за реєстровим номером 1889 1890, а саме: - нерухоме майно гуртожиток (цегла), № 2 літера А, загальною площею 668,2 кв.м.; клуб-їдальня (цегла), № 2 літера Г, загальною площею 1904,0 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Д, загальною площею 1005,5 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Є, загальною площею 1005,5 кв.м., спальний корпус (цегла), № 3 літера Ж, загальною площею 1005,5 кв.м., господарський корпус (цегла) № 1 літера В, загальною площею 277,2 кв.м., ТП (цегла), № 1 літера І, загальною площею 51,5 кв.м., огорожа, № 1, вбиральня №2, що належить ТОВ «Альянс-СВ» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 206191, виданим 14.06.2012 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, зареєстрованим Комунальним підприємством «Якимівське бюро технічної інвентаризації» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.06.2012 за № 18316759, запис № 18, в книзі № 1 - Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 18250000,00 грн. з метою погашення заборгованості боржника - ТОВ «Торговий Будинок «Кредо-Бріг» перед стягувачем - Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 12/1336 від 22.08.2012.

27.01.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. прийнято постанову ВП №41716299 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №908/870/13-г, виданого 30.05.2013, та надано право боржнику - ТОВ «Альянс-СВ» самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 06.04.2015 ВП №41716299 стягнуто з боржника - ТОВ «Альянс-СВ» виконавчий збір у розмірі 1825000,00 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що переданий на вирішення суду спір є справою адміністративної юрисдикції.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (у розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник).

За правилами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Отже критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У виконавчому провадженні № 41716299 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.04.2015 у справі №908/870/13-г ТОВ «Альянс-СВ» є боржником, тобто стороною виконавчого провадження.

Виходячи з вищенаведеного, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо оскарження боржником дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал господарських судів.

Компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд господарської юрисдикції, розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ст.17 цього Кодексу, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України в постанові від 30.06.2015 у справі № 825/2566/14 та з урахуванням ч.1 ст.244-2 КАС України враховується при винесенні рішення у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі, неправильно застосував норми Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення правил підсудності та компетентного суду.

Частиною 1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст.198, 157, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі № 808/2991/15 скасувати.

Провадження в адміністративній справі №808/2991/15 закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко