Решение № 55386440, 27.01.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16739/15-ц

Провадження № 2/161/55/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 січня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Гриня О.М.

при секретарі - Пилипюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 05 вересня 2008 року між ВАТ «ВТБ БАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20.1.000135.

Відповідно до п.1.1 предметом кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів у розмірі 15 711,00 доларів США з строком користування до 04.09.2015 року та сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16 % річних.

Зазначає, що ПАТ «ВТБ Банк» належним чином виконав свій обов'язок по кредитному договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) у розмірі 15 711,00 доларів США.

Оскільки відповідач не виконував умови договору належним чином, у нього станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість перед ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 5 429,24 доларів США, що складається з 2 050,43 доларів СЩА суми основного боргу, 254,09 доларів США простроченої заборгованості по відсотках, 23,49 доларів США поточної заборгованості по відсотках за період з 08.06.2015 року по 30.06.2015 року, 3 050,39 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, 38,43 доларів США три проценти річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту, 12,41 доларів США три проценти річних, нарахованих за прострочену заборгованість по відсотках.

Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 5 429,24 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти згідно курсу НБУ станом на 30.06.2015 року становить 114 097,40 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550, 556 ЦК України.

Згідно ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

05 вересня 2008 року між ВАТ «ВТБ БАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20.1.000135. Відповідно до п.1.1 предметом кредитного договору є надання грошових коштів у розмірі 15 711,00 доларів США з строком користування до 04.09.2015 року та сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16 % річних.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що у відповідача станом на 22 січня 2014 року виникла заборгованість перед ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 5 429,24 доларів США, що складається з 2 050,43 доларів СЩА суми основного боргу, 254,09 доларів США простроченої заборгованості по відсотках, 23,49 доларів США поточної заборгованості по відсотках за період з 08.06.2015 року по 30.06.2015 року, 3 050,39 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, 38,43 доларів США три проценти річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту, 12,41 доларів США три проценти річних, нарахованих за прострочену заборгованість по відсотках.

Як вбачається з вищенаведеного розрахунку, розмір пені значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем нарахована сума пені складає 3 050,39 доларів США при заборгованості по тілу кредиту 2 050,13 доларів США.

Частиною 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи те, що розмір пені значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків, суд приходить до висновку, що розмір пені слід зменшити до 2 050,43 доларів США, що є співмірним із сумою заборгованості по тілу кредиту та в силу вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України є самостійною підставою для зменшення розміру пені.

Разом з тим, розмір загальної заборгованості за кредитним договором також підлягає зміні внаслідок зменшення розміру пені, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 4 429, 28 доларів США заборгованості за кредитом.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути в користь публічного акціонерного товариства ВТБ Банк 4 429,28 доларів США заборгованості за кредитним договором , що складається з 2 050,43 доларів СЩА суми основного боргу, 254,09 доларів США простроченої заборгованості по відсотках, 23,49 доларів США поточної заборгованості по відсотках за період з 08.06.2015 року по 30.06.2015 року, 2 050,43 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків, 38,43 доларів США три проценти річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту, 12,41 доларів США три проценти річних, нарахованих за прострочену заборгованість по відсотках..

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 429,28 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти згідно курсу НБУ станом на 30.06.2015 року становить 93 082 (дев'яносто три тисячі вісімдесят дві) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства ВТБ Банк судові витрати по справі, а саме 1 396 (одна тисяча триста дев'яносто шість) гривень 24 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.