Постановление суда № 55299116, 25.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/415/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 640/11090/15 ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Швецової Л.А.,

суддів : Малінської С.М.,Бровченка І.О.,

за участі секретаря : Єрьоменко О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, яким просив стягнути з відповідача на свою користь 46900 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що йому належала земельна ділянка площею 0,1490 га, за адресою: Харківська обл. с. Смородське, вул. Аграрна, б. 3. Позивач надав відповідачу довіреність строком на пять років на право отримати на його імя державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєструвати його та продати цю земельну ділянку згідно з діючим законодавством будь-кому за ціну та на умовах за її розсудом. Позивач дізнався, що відповідач відчужила цю земельну ділянку на користь ОСОБА_4 за ціною 46900,00 грн. Однак, до цього часу між відповідачем та позивачем розрахунок не проведено, тобто грошова сума, яку отримала відповідач, як його представник за договором купівлі-продажу, позивачу так і не повернута. Добровільно відповідач відмовляється повернути позивачу вказану грошову суму в розмірі 46900,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 46900 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 469 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року та прийняти нове рішення, відмовивши в позові до неї у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначила, що суд першої інстанції не взяв до уваги ствердження, що вона передала позивачу гроші в сумі 46900 грн. за продану по його довіреності земельну ділянку та вказує, що в позивача немає жодних доказів факту неотримання ним грошей.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір по суті заявлених позовних вимог, районний суд повно й всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий і надав їм належну правову оцінку.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтересиу спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання зобов'язань передбачені ст. 526 ЦК України.

Згідно цієї правової норми зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2009 року позивачем була видана довіреність донці ОСОБА_2, яка була посвідчена нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 та зареєстрована в реєстрі за № 3839. Вказаною довіреністю позивач уповноважив відповідача отримати на його імя державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,149 га, яка була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована та території Люботинської міської ради харківської області с. Смородське вул. Аграрна буд. 3. Крім цього, відповідачу були надані повноваження зареєструвати право власності та продати земельну ділянку будь-кому за ціну та на умовах за її розсудом. Вказана довіреність була надана строком на 5 років до 22 жовтня 2014 року без права передоручення.

На підставі вказаної довіреності ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 18 жовтня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Продаж вказаної земельної ділянки було вчинено за 46900 грн.

Відповідно до вимог ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Даних, про те, що відповідач виконала свої обовязки, як представник та передала власнику ОСОБА_3 кошти після продажу належної йому на праві власності земельної ділянки матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті розглянутого цивільно-правового спору не спростовують, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: