Постановление суда № 55283060, 28.01.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

28 січня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із зазначеною заявою, яка не відповідає вимогам ст. ст. 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності підстави подання заяви, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_1 у заяві посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, 19 березня та 18 червня 2014 року.

Однак зазначені постанови Верховного Суду України не можуть бути прикладами подання заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, а можуть бути прикладами подання заяви з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України - невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. При цьому копії постанов Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, 19 березня та 18 червня 2014 року заявник до заяви не додав.

У зв'язку з цим, заявникові згідно з п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України потрібно уточнити підставу подання заяви (п. 1 та (або) п. 4 ч. ст. 355 ЦПК України), а також обґрунтувати її належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявникові слід надати копії постанов Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, 19 березня та 18 червня 2014 року, у разі подання заяви з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 у заяві посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2011 року, однак копію такого судового рішення не надає. У додатках до заяви копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2011 року відсутня.

У зв'язку з цим, заявникові згідно з п. 3 ч. 1 ст. 358 України на підтвердження підстави подання заяви, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, слід надати копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2011 року.

Крім того, із доданих документів про сплату судового збору вбачається, що судовий збір сплачено заявником не в повному обсязі.

Так, з 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів.

У відповідності до штампу пошти на конверті ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України 30 грудня 2015 року.

Згідно із підпунктом 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, визначено підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 указаного Закону (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, у даному випадку заявникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 316 грн 68 коп. (0,2 розміру мінімальної заробітної плати х 1218 грн х 130 %).

Проте згідно з документом про сплату судового збору, доданого до заяви, на розрахунковий рахунок Верховного Суду України ОСОБА_1 сплатив лише 221 грн 68 коп.

З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення судовий збір у розмірі 95 грн повинен бути доплачений і перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 357-359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення залишити без руху та надати заявникові строк до 24 лютого 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.Г. Ярема