Решение № 55263160, 21.01.2016, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1469/15-ц

Провадження №2/463/140/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Шеремети Г.І.

при секретарі с/з - Козак О.В.

з участю позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Львівської філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, просив стягнути на його користь з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 7522,99 грн., 1127,21 грн. пені й 1399,26 грн. інфляційних витрат у зв'язку простроченням виплати йому страхового відшкодування, а також 5000 грн. відшкодування моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивує тим, що 25.05.2014р. на вул. Личаківській у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої мало місце зіткнення між автомобілями під керуванням ОСОБА_3 (автомобіль марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_5) та ОСОБА_2 (автомобіль ВСЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_6), у зв'язку з чим автомобілі отримали технічні пошкодження. Учасники події склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без участі працівників ДАІ, згідно якого винним у події визнано водія ОСОБА_3 Обидва учасники ДТП звернулись до відповідача із заявою - повідомленням про настання страхового випадку, в СК було заведено справу для виплати страхового відшкодування. Після отримання відповідачем усіх необхідних документів, подію було визнано страховою та складено страховий акт за № 19532/01 від 20.08.2014 року на виплату страхового відшкодування у розмірі 7522,99 грн., однак у встановлений законом строк кошти виплачені не були. Внаслідок порушення зобов'язання у відповідача утворилась заборгованостіть в розмірі 7522,99 грн., крім того, у зв'язку простроченням виплати йому страхового відшкодування утворилась пеня в розмірі 1127,21 грн. й 1399,26 грн. інфляційні витрати. При цьому, завдана моральна шкода у розмірі 5000 грн., яку слід стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі з наведених у ньому мотивів, просив позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду даної справи повторно не з'явився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та зі згоди позивача постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2014 року на вул. Личаківській в м. Львові відбулось зіткнення автомобілів під керуванням ОСОБА_3 (автомобіль марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_5) та ОСОБА_2 (автомобіль ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_6), у зв'язку з чим автомобілі отримали не значні технічні пошкодження, у ДТП були відсутні травмовані (загиблі) люди.

У зв'язку з тим, що водії-учасники ДТП дійшли згоди щодо всіх обставин її скоєння, вони скористалися правом визначеним ч. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та спільно скласти повідомлення про цю пригоду (а.с. 13).

Як вбачається із змісту зазначеного повідомлення, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу від 30.07.2013 року № АС/5338949 (а.с. 11). Крім того, ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні ДТП, що підтверджується його письмовими поясненнями.

26.05.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали за місцем знаходження філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» повідомлення про настання страхового випадку (а.с. 9,10). За участю страховика було складено протокол огляду транспортного засобу (а.с. 14) та страховиком на підставі заяви (а.с. 15) потерпілої особи - ОСОБА_2 заведено страхову справу. Після отримання усіх необхідних документів, страховою компанією, подію яка відбулась 25.05.2014 року було визнано страховою та 20.08.2014 року складено страховий акт за № 000019531/01 (а.с. 8) на виплату страхового відшкодування в розмірі 7522,99 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Крім цього, ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 1 ст. 33 Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), та у випадку прийняття позитивного рішення, у відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону, виплатити таке не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Таким чином, оскільки позивач, як особа, чиє майно було пошкоджено в ході дорожньо-транспортної пригоди внаслідок винних дій особи, чия цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем, у встановленому законом порядку звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 15). Відповідачем не надано суду доказів про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а відтак у нього виник обов'язок, не пізніше 90 днів з моменту звернення позивача здійснити виплату страхового відшкодування.

Крім того, відповідач ні у встановлені Законом строки, ні по даний час виплату позивачу страхового відшкодування не здійснив.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача в частині стягнення страхового відшкодування є підставними, а тому їх слід задоволити й стягнути з відповідача на користь позивача 7522,99 грн. страхового відшкодування.

Згідно з п. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі наведеного, підлягає задоволенню також вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у зв'язку простроченням виплати страхового відшкодування за 173 дні (період з 27.09.2014 року. по 18.03.2015 року), що становить згідно розрахунку 1127,21 грн.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01 березня 2013 року № 4, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції у вересні 2014 року становив, 102,9 %, що становить 218,16 грн. від суми заборгованості, у жовтні 2014 року - 102,4 %, що становить 180,55 грн. від суми заборгованості, у листопаді 2014 року - 101,9 %, що становить 142,93 грн. Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1399,26 грн. інфляційних витрат.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., заявлених до відповідача, суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не доведено факту її спричинення, не надано жодних доказів щодо характеру, розміру (глибини) понесених позивачем страждань внаслідок дій відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач був звільнений від сплати судового збору, позов в частині вимог майнового характеру задоволено на 100 %, в частині вимог немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди відмовлено, тому з відповідача на користь держави слід стягнути 243,60 грн. за вимогу майнового характеру.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212-215, 225-226 ЦПК України, ст.ст. 625 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 22, 33, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ідентифікаційний код: 20775855) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4) 7522 (сім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп. суми страхового відшкодування, 1127 (тисяча сто двадцять сім) грн. 21 (двадцять одну) коп. пені, 1399 (тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 26 (двадцять шість) коп. інфляційних витрат за прострочення виплати страхового відшкодування.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь держави 243,60 грн. судового збору в частині вимог майнового характеру.

На рішення суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення в порядку і строки передбачені ст. 228 ЦПК України.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя Г.І. Шеремета