Постановление суда № 55189933, 22.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Соколова В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.12.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2015 - залишено без руху.

Зазначеною ухвалою було встановлено, що звернувшись із апеляційною скаргою на судове рішення, апелянтом, відповідно до Закону України «Про судовий збір», не сплачено суму судового збору.

20.01.2016 до Апеляційного суду м. Києва подано клопотання, в якому ОСОБА_1 зазначає, що вона звільнений від сплати судового збору на підставі ст. ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 16), вважаю вказані посилання безпідставним, виходячи з наступного.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору.

Пунктом 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції від 8.07.2011., від сплати судового збору звільнялися споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», редакція якої діяла на момент подачі апеляційної скарги, споживачі не відносяться до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Справа № 753/22632/15 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/555/2016Головуючий у суді першої інстанції: Кириченко Н.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Згідно ч.ч. 3,4 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подача апеляційної скарги є процесуальною дією, оплата судового збору за подачу апеляційної скарги передбачена Законом України «Про судовий збір», який у даному випадку є спеціальним законом. Положення вказаного Закону не тільки передбачають необхідність сплати судового збору, а також встановлюють порядок та способи оплати судового збору, його розмір, визначають платників судового збору та об'єкти справлення судового збору, а також категорію осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Крім того, оплата судового збору передбачена ст. 297 ЦПК України, а тому враховуючи вищевикладене, застосуванню підлягає редакція спеціального закону, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги.

Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції від 8.11.2011, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Вказані зміни були внесені у Закон України «Про захист прав споживачів» саме Законом України «Про судовий збір», норми якого змінені законом від 22.05.2015, зокрема, в частині визначення кола осіб, які звільненні від сплати судового збору.

За загальним правилом, у разі конкуренції двох норм права, застосуванню підлягає норма, яка була прийнята пізніше.

За таких обставин, вважаю, що підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подачу даної апеляційної скарги, не має, а тому недоліки, визначені в ухвалі суду від 25.12.2015, позивачем не усунуто.

Враховуючи викладене та те, що цивільним процесуальним законодавством не передбачений порядок повторного залишення апеляційної скарги буз руху, суддя приходить до висновку, що в порядку ст. 121 ч. 2 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати не поданою та повернути апелянтові.

Роз'яснити апелянту, що вона не позбавлена можливості повторно звернутися до суду, з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, одночасно подавши заяву про поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2015 - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя: