Постановление суда № 55165306, 25.01.2016, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5684/15-а

Провадження №2-а/463/29/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ЛРА ЛМР ОСОБА_4

представника відповідача

Департаменту містобудування ЛМР ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_8 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, просить визнати протиправними та скасувати Розпорядження Личаківської районної адміністрації №516 від 15.05.2000 року про перепланування квартири АДРЕСА_1 з реконструкцією приміщень цокольного поверху під житло, №1656 від 09.12.2002 року про затвердження висновку ЛОДКБТІ та ЕО №1/11571 від 29.11.2002 року «Про визначення ідеальних долей між співвласниками квартири АДРЕСА_2, №57 від 24.01.2003 року про оформлення спільної часткової власності на квартиру №3 в будинку №16 на вул.М.Панчишина в м.Львові Різник ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, №745 від 30.07.2003 року про розподіл квартири АДРЕСА_3 на дві окремі квартири №3 та №3-а, №1200 від 04.11.2003 року про оформлення права спільної часткової власності на квартиру №3, 3-А в будинку №16 на вул.М.Панчишина в м. Львові Різник ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, №184 від 11.03.1997 року «Про реконструкцію деревяного господарського приміщення в дворі будинку №16»; Наказ №1610/334-07 від 20.05.2002 року Департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради «Про затвердження акту державної технічної комісії про готовність до експлуатації квартири №3 після реконструкції приміщень цокольного поверху на вул.Панчишина,16», а дії, які полягають в оформленні акту державної технічної комісії про готовність до експлуатації квартири №3, визнати протиправними, а акт недійсним.

Представник третьої особи ОСОБА_6 ОСОБА_7 подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що така підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Заяву мотивує тим, що ОСОБА_8 звернулася до суду із вимогами про визнання протиправними та скасування розпоряджень на реконструкцію квартири №3 в буд.16 на вул.Панчишина, що знаходиться в приватній власності з розширенням за рахунок приміщень цокольного поверху, що регулюється нормами житлового та цивільного законодавства.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримав та просив провадження у справі закрити.

Представники позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечили з підстав, викладених у поданих до суду письмових запереченнях. Вважають, що позовна заява ОСОБА_8 не стосується цивільного права та подана лише з метою перевірки правомірності дій відповідачів і тому повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Представники відповідачів в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримали.

Треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку представників позивача, відповідачів, третьої особи ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, у пункті 5 рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскаржувані у позовній заяві ОСОБА_8 акти також є ненормативними актами одноразового застосування і вони вичерпали свою дію фактом їхнього виконання.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою майна у власність підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про право цивільне.

Враховуючи вищенаведене, оскільки правова природа вказаного спору носить цивільний, а не публічно-правовий характер, тому в розумінні положень ст.ст.2, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на зазначені правовідносини, у звязку із чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.157, 165 КАС України, суд

ухвалив:

провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_8 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання протиправними та скасування рішень закрити.

Розяснити ОСОБА_8, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Розяснити ОСОБА_8, що вона вправі звернутись в суд з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р.Я. Головатий