Постановление суда № 55126414, 13.01.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

О К Р Е М А Д У М К А

(в порядку ч. 3 ст. 19 ЦПК України)

"13" січня 2016 р.м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Бобрової І.О., Євстафіїва О.К.,

при секретарі Зіньковець О.О.,

за участю: прокурора відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи приватного нотаріуса Городнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_2 на рішення Городнянського районного суду від 10 листопада 2014 року у справі за позовом прокурора Городнянського району в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу Державного агентства земельних ресурсів у Городнянському районі, Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування права власності, треті особи: Тупичівська сільська рада, Городнянська районна державна нотаріальна контора, Городнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2014 року залишити без зміни.

Стягнути з прокуратури Чернігівської області судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції на користь державного бюджету м. Чернігова у сумі 510 грн. 60 коп.

З таким вирішенням справи я не погоджуюсь, т.я. у висновку судової земельно-технічної експертизи від 29.08.2014 р. № С-241, що проведена експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати і який жодним з учасників судового розгляду не оспорюється, прямо й конкретно зазначено, що у межах присадибної земельної ділянки, придбаної ОСОБА_4 за оспорюваною позовною стороною угодою, наявні жилий будинок та надвірні споруди, власником яких є позивач ОСОБА_2 (а.с. 46 т. 2). Право власності на ці будинок і споруди у позивача та її спадкодавця (яке ніхто не оспорює) виникли раніше, ніж право власності ОСОБА_3 й ОСОБА_4 на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Отже законне право користування ділянкою, на якій розташована належна ОСОБА_2 нерухомість, (яке теж ніхто не оспорює) у ОСОБА_2 виникло до набуття ОСОБА_3 й ОСОБА_4 права власності на цю ділянку. Таким чином, право власності на неї ні за яких обставин не могла набути ОСОБА_3, а отже вона не мала і права відчужувати цю ділянку ОСОБА_4 До того ж, у справі маються документи, що ОСОБА_2 є власником присадибної земельної ділянки, на якій розташована її нерухомість, що вказана вище. Це право останньої теж ніхто не оспорює. Отож укладена ОСОБА_3 й ОСОБА_4 угода, яку оспорює позовна сторона, грубо порушує право власності позивача на присадибну земельну ділянку, на якій розташована її власність будинок та надвірні споруди. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, ухвала апеляційного суду в частині стягнення судового збору з прокурора представника позивача по цій справі до бюджету у звязку з відхиленням позову різко суперечить ст. 88 ЦПК України.

СуддяОСОБА_7