Постановление суда № 55104186, 18.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 січня 2016 року м. Київ К/800/52931/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про оспорювання бездіяльності щодо виплати грошової допомоги,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом, заявивши вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, передбаченої частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 10 місячних посадових окладів, та зобов'язання нарахувати та сплатити таку допомогу.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, позов задоволено. Суд постановив:

- визнати неправомірними дії Миколаївського обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої частиною 13 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у розмірі 10 місячних посадових окладів;

- зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої частиною 13 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивач, маючи стаж державного службовця більш ніж 10 років, вийшовши на пенсію з державної служби достроково, але не раніше ніж за півтора року до встановленого статтею 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строку на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка була чинна на момент виходу позивача на пенсію), має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також послався на правову позицію Конституційного суду України, викладену в рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013, згідно з якою в разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, заявник звернувся із касаційною скаргою, у якій ставить питання про їх скасування та прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2015 року касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 213 КАС України. Недоліки касаційної скарги усунуті заявником у строк, установлений судом.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про оспорювання бездіяльності щодо виплати грошової допомоги.

Суддя Т.С. Розваляєва