Постановление суда № 55085598, 19.01.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1975/13-ц

пр.6/336/2/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумова О.О.,

при секретарі Сергієнко С.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув заяву відповідача про видачу дублікатів виконавчих листів по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.01.2016 року від відповідача по цивільній справі ОСОБА_3 надійшла заява про відвід головуючому судді по справі.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що суддею Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Наумовим О.О. вже виносилось судове рішення у вигляді ухвали від 25.12.2014 року за заявою ПАТ КБ «Надра» про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, якою було задоволено вищевказану заяву та яка ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13.05.2015 року була скасована з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Після скасування вказаної ухвали 21.07.2015 року суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Голубкова М.А. винесла ухвалу про залишення заяви ПАТ КБ «Надра» про видачу дублікатів виконавчих листів без задоволення, яка ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29.10.2015 року була скасована з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, та була розподілена на суддю цього ж суду Наумова О.О.

Заявник вважає, що оскільки суддя Наумов О.О. вже брав участь у попередньому розгляді цієї справи у суді першої інстанції, тому не може відповідно до положень ст.21 ЦПК України брати участь у новому розгляді цієї ж справи після скасування ухвали суду першої інстанції, у звязку з недопустимістю повторної участі.

При розгляді заяви про відвід заявник присутня не була, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вказаної заяви.

Представник відповідача в судовому засідання залишив дане питання на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що в задоволені заяви відповідача слід відмовити, виходячи з наступного.

Нормами статті 20 ЦПК України, вказаний певний перелік підстав для відводу судді. Так, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сімї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Нормами ч.1 ст.21 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Проте, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 про відвід судді, жодна з вище зазначених підстав для відводу заявником не зазначена, інших підстав для відводу судді судом не встановлено.

Як вбачається з заяви, доводи позивача про відвід судді грунтуються лише на його твердженнях з приводу скасування апеляційним судом Запорізької області від 13.05.2015 року винесеної ухвали від 25.12.2014 року про задоволення заяви ПАТ КБ «Надра» про видачу дублікаті виконавчих листів у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, що не є підставою, відповідно до вимог ст.ст. 20,21 ЦПК України, для відводу головуючого, оскільки суд не приймав рішення у вигляді ухвали про закриття провадження у справі в розумінні положення ст.21 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до переконання, що викладені позивачем обставини у заяві не відповідають нормам діючого законодавства і тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 21, 24 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Шевченківського районного суду

м.Запоріжжя О.О. ОСОБА_3