Постановление суда № 55074296, 12.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1555/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Богінкевич С.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.С.

за участю: представника позивача Стрикаль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Сидоренко Наталії Миколаївни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, була визнана неподаною та повернута позивачу у відповідності до положень ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивача подала апеляційну скаргу, де ставила питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права.

Зазначаючи, що представником ПАТ «Дельта Банк» у визначені судом строки було направлено заяву про виправлення недоліків з вихідним № 31.4-08/11966/2015. - надана виписка по особовому рахунку позичальника та було надані пояснення щодо несплати судового збору. Отже на думку апелянта, у суду не було підстав для повернення позовної заяви. Повернувши позовну заяву, суд позбавив банк його права на захист своїх порушених прав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, надані представником позивача пояснення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 18 вересня 2015 року, суд першої інстанції приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» без руху та надаючи строк для усунення недоліків, вказував на те, що :

1) позовна заява за формою та змістом не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України ( не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» розмірі виходячи із ціни позову. З урахуванням того, що позов подано юридичною особою - АТ «Дельта Банк» в особі представника за довіреністю Пономаренко Ю.В., а не уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, що звільняються від сплати судового збору, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

2) позивачем у порушення вимог ч. 4 ст. 119 ЦПК України, у позовній заяві не викладені обставини з посиланням на належні та допустимі докази на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема позивачем не наведено жодних належних доказів, які б підтверджували наявність спору, оскільки останнім не надано жодного належного доказу про те, що відповідач отримав, у встановленому кредитним договором та чинним законодавством України порядку вимогу про погашення кредитної заборгованості, в зв'язку чим, суд позбавлений можливості визначитись про наявність спору.

3) позивачем в порушення вимог ст.ст. 10, 58, 59, 60, 119 ЦПК України, не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження викладених в позові обставин, а саме факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та наявності у останнього заборгованості (розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку та/або ін. первинних фінансово-бухгалтерських документів).

4) у порушення вимог закону, у позовній заяві невірно вказано найменування суду, до якого подається позовна заява.

На виконання ухвали суду представником позивача у визначений судом строк було подано заяву про усунення недоліків, в якій вказувалось на те, що в силу вимог п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивач від сплати судового збору звільнений.

При цьому позивачем надано позовну заяву у новій редакції, із копією для відповідача. А також, згідно заяви від 21 жовтня 2015 року, надано детальний розрахунок заборгованості за договором кредиту № 409-026/ФКВ від 26.06.2008 року станом на 28.07.2015 року, виписка по особовим рахункам з 01.07.2010 року по 21.10.2015 року, та надано копію довіреності представника позивача.

Суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу з підстав ч. 2 ст. 121 ЦПК України, вказував на те, що станом на 27.10.2015 року, враховуючи заяву про усунення недоліків ( вх. № 41856/15вх від 22.10.2015 року), позивач так і не усунув недоліків, у порушення вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з того, що ухвала суду є невмотивованою. Так як не містить підстав не взяття до уваги судом першої інстанції документів, що були надані позивачем на виконання ухвали суду про усунення недоліків ( а.с. 15 - 53) у визначений судом строк.

Крім того, вказуючи на невірно зазначене найменування суду, до якого подається позовна заява ( Апеляційний суд м. Києва) суд першої інстанції не взяв до уваги, що підсудність даної справи Подільському районному суду м. Києва була визначена Апеляційний судом м. Києва згідно ухвали від 02 вересня 2015 року у відповідності до положень ст. 12 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відтак подання позивачем справи до Апеляційного суду м. Києва була обмовлена саме положенням зазначеної вище Закону.

Також судом вказувалось на те, що позивачем при подачі позову не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження викладених в позові обставин, що суперечить положенням ст. 119 ЦПК.

Так як ст. 119 ЦПК України містять вичерпний перелік вимог, які можуть пред'являтися до змісту та форми позовної заяви. А саме, що позовна заява повинна містити за п.5 ч.1 - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за п.6 ч. 1 - зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Сидоренко Наталії Миколаївни задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року скасувати, питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: