Решение № 55059630, 11.01.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.2016 Справа № 907/1137/15

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного акціонерного товариства ПРОСТО-страхування, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Транс, с. Дешковиця Іршавського району про відшкодування шкоди в розмірі 9 370,47 грн.

представники сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_1, представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення в порядку зворотної вимоги з відповідача зазначеної суми як страхового відшкодування шкоди, яка сплачена позивачем ПАТ КЮ БІ І Україна» - страховику ТОВ «Саноїл» як потерпілій особі внаслідок дорожньотранспортної пригоди (ДТП), що сталася з вини ОСОБА_2 - найманого працівника відповідача ТОВ «Вікторія-транс».

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, не забезпечив участі в ньому уповноваженого представника.

Представник відповідача письмовими та усними поясненнями у ході судового засідання заперечує проти позову, вважаючи його безпідставним, оскільки відповідач вчасно повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду 10.11.13.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 21.01.13 позивач як страховик та ТОВ ПРОСТО-страхування як страхувальник уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений полісом № АЕ/0948552 (далі договір страхування). Обєктом договору страхування був автомобіль „МАN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі застрахований автомобіль). Зазначений транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Страховий випадок мав місце 10.11.13 у м. Ужгород на обїзній дорозі, де сталася ДТП: найманий працівник відповідача - ОСОБА_2 - керуючи застрахованим автомобілем відповідача, не дотримався правил дорожнього руху та здійснив зіткнення із причепом „SCHMITZ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), власником якого є ТОВ „САНОІЛ, що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпаської області від 24.12.13 ДТП відбулась внаслідок вчинення водієм ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

На момент ДТП між ТОВ „САНОІЛ та ПАТ СК „КЮ БІ І Україна щодо причіпа „SCHMITZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було укладено договір добровільного страхування № СФS0021233 від 30.08.13, за умовами якого було застраховано майнові інтереси власника причіпа.

Внаслідок ДТП, що трапилася 10.11.13, ТОВ „САНОІЛ зазнало матеріальної шкоди через пошкодження його власності на суму 13854,57 грн., а ПАТ „КЮ БІ І Україна виплатило ТОВ „САНОІЛ страхове відшкодування у сумі 11679,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000029286 від 06.03.14.

17.11.14 ПАТ СК „КЮ БІ І Україна звернулось до позивача у даній справі - ПАТ ПРОСТО-страхування - з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування у сумі 11679,57 грн.

Позивач визнав ДТП страховим випадком, про що складеного страховий акт № 96579 від 12.01.15, виплатив ПАТ „КЮ БІ І Україна у порядку регресу страхове відшкодування у сумі 9370,47 грн. (платіжне доручення № 425 від 04.03.15) та звернувся, у свою чергу, зі зворотньою вимогою до відповідача у справі - ТОВ "Вікторія-транс", найманий працівник якого спричинив ДТП на застрахованому транспортному засобі, про стягнення сплаченої суми 9370,47 грн., що становить предмет даного судового розгляду.

Наведені фактичні обставини у даній справі підтверджені долученими до неї документами, ніким з учасників процесу не заперечуються та не спростовані.

Спірні відносини у даній справі є цивільно-правовим спором про відшкодування страховику власником транспортного засобу шкоди завданої його найманим працівником у зв'язку з виконанням останнім трудових обов'язків, тому підлягають вирішенню судом за відповідними приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон про страхування транспортних засобів).

Так, за приписами ст.ст. 1172, 1187 ЦКУ юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку;

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право, за приписами ст. 1191 ЦКУ, зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма щодо права зворотньої (регресної) вимоги страховика до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, міститься у ст. 38 Закону про страхування транспортних засобів. Разом з тим, дана стаття містить деталізацію дій учасників відносин у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так, відповідно до п.п. „ґ п. 38.1.1 ст. 38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

У редакції, чинній на станом на час виникнення спірних відносин, п. 33.1 ст. 33 Закону про страхування транспортних засобів передбачено, що, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди (п.п 33.1.2).; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу (п.п. 33.1.4).

З огляду на фактичні обставини справи та наведені приписи Цивільного кодексу України та законодавства у сфері страхування, які надають право особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, зокрема, страховику після виплати страхового відшкодування, на подання регресного позову до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, правомірними є вимоги позивача у даній справі як страховика, що здійснив виплату страхового відшкодування, до відповідача як власника та страхувальника забезпеченого транспортного засобу про регресне стягнення сплаченої суми - 9370,47 грн.

Заперечення відповідача у даній справі проти позову з посиланням на те, що відповідач вчасно повідомив страхову компанію про ДТП, що сталася 10.11.13, не може бути прийнято судом з огляду на імперативність вищенаведених приписів цивільного законодавства щодо права особи, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, зворотньої вимоги до останньої.

До того ж, суд приймає до уваги, що відповідачем не доведено факт повідомлення ним позивача про страховий випадок - ДТП, що сталася 10.11.13, на який він посилається як на підставу звільнення від відповідальності. Долучена відповідачем до матеріалів справи незавірена копія "Повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку" від 12.11.13 не містить підпису та печатки страховика про прийняття цього документу і до матеріалів справи не долучено інших належних та допустимих доказів, які свідчили б про надіслання зазначеного повідомлення позивачеві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Транс (90115, Закарпатська область,Іршавський район, м. Іршава, вул. Гагаріна, буд. 19, код ЄДРПОУ 32427523) на користь приватного акціонерного товариства ПРОСТО-страхування (04050 м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 9370,47 грн. (девять тисяч триста сімдесят грн. 47 коп.) як суму виплаченого страхового відшкодування та у відшкодування витрат судових витрат - суму 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 16.01.16

Суддя Ушак І.Г.