Постановление суда № 55014830, 29.12.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа №544/2487/14-к

пров. № 1-кп/544/7/2015

У х в а л а

29 грудня 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12014170290000423 від 16.07.2014, відносно ОСОБА_1, який органами досудового розслідування повідомлений про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

із участю сторін кримінального провадження: із боку обвинувачення прокурора Чубика Я..О., потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3 із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1Е, захисника обвинуваченого ОСОБА_4,

У С Т А Н О В И В:

У проваджені Пирятинського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, повідомленого про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення у даному провадженні судової експертизи по встановленню тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, визначення ступеня стійкої втрати загальної працездатності потерпілого ОСОБА_2 та судово-психологічної експертизу для визначення індивідуально-психологічних особливостей та визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані страждання потерпілому ОСОБА_2

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, оскільки на досудовому слідстві вже була проведена експертиза по встановленню тяжкості та характеру тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2, а розмір морального відшкодування потерпілий визначив у предявленому позові.

Захисник та обвинувачений не заперечували щодо заявленого клопотання представника потерпілого.

Вислухавши думку сторін, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У матеріалах кримінального провадження (т.1 а.п. 40-42) наявний висновок експерта № 202 від 20.10.2009 року де зазначено, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з перелом лівої лобної та скроневої кісток, лівої вилицевої кістки та забою головного мозку, перелому обох кісток лівої гомілки та лівого стегна, забитої рани лівої чоло-скронево-тім'яної ділянки голови та рани правої чоло-скроневої ділянки, саден правої гомілки та правого гомілково-ступневого суглобу, що за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, можливо у строк та обставинах вказаних у постанові слідчого і безпосередньо передуючих госпіталізації при ДТП в якості водія мотоцикла при співударенні з легковиком.

Вказаний висновок експерта є повним та зрозумілим, тому відповідно до приписів ст. 332 КПК України відсутні правові підстави для призначення повторної експертизи з указаного питання, оскільки ні потерпілим, ні стороною захисту не наведено обґрунтування, в чому полягали суперечності, розбіжності і неточності проведеної експертизи, таких не встановлено і в ході судового розгляду. Не встановлено судом також необхідності у проведенні експертизи з метою визначення ступеня стійкої втрати загальної працездатності потерпілого ОСОБА_2, як такої, що не має значення для даного кримінального провадження та не впливає на його повноту та всебічність розгляду.

Щодо клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи для визначення індивідуально-психологічних особливостей та визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані страждання потерпілому ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Питання встановлення розміру заподіяної моральної шкоди належать до питань правового поля, і визначається судом при ухваленні рішення на підставі оцінки всіх доказів та обставин спричинення завданої шкоди у їх сукупності, з урахуванням вимог розумності та справедливості, що не є повноваженнями експерта.

У зв`язку з цим підстав для призначення зазначеної експертизи суд не вбачає, вважає, що це лише призведе до затягування розгляду даного кримінального провадження.

Крім того, суд зазначає, що висновок експерта є лише одним із доказів, який відповідно до ст. 94 КПК України, не має наперед встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання представника потерпілого про призначення вищевказаних експертиз.

Керуючись ст. 332, 350 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

У клопотанні представника потерпілого ОСОБА_3 про призначення у кримінальному провадженні № 112014170290000423 судової експертизи по встановленню тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, визначення ступеня стійкої втрати загальної працездатності потерпілого ОСОБА_2 та судово-психологічної експертизу для визначення індивідуально-психологічних особливостей та визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані страждання потерпілому ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення не неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий