№ 54983621, 13.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2016 р. Справа№ 910/20051/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача ОСОБА_2, дов. від 14.07.2015 №1199,

ОСОБА_3, дов. від 14.07.2015 №1201,

від відповідача 1 Недяк А.В., дов. від 11.09.2015 б/н,

від відповідача 2 не з'явився,

від відповідача 3 Ральченко Ю.Г., дов. від 03.02.2015 №41/1,

від відповідача 4 Петиченко І.В., дов. від 21.09.2015 №0403/15,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інвест ЛТД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 (підписане 03.09.2015)

у справі №910/20051/15 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інвест ЛТД»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

3. Приватного акціонерного товариства «Київстар»

4. Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

про зобов'язання виконувати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інвест ЛТД» (далі - ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (далі - ТОВ «Астеліт»), Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар»), Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (далі - ПрАТ «МТС Україна») про зобов'язання виконувати умови договору від 01.06.2011 №1 про надання послуг по передачі запитів від користувачів операторів до обладнання позивача за допомогою транспортної мережі і короткого номеру «715».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/20051/15 позов задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» виконувати умови договору від 01.06.2011 №1 про надання послуг по передачі запитів від користувачів операторів до обладнання ФОП ОСОБА_7 за допомогою транспортної мережі і короткого номеру «715».

Стягнуто з відповідача -1 на користь позивача судовий збір у сумі 1 218 грн.

В решті вимог у позові відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що дії позивача та відповідача 1, вчинені після 01.06.2015, свідчать про намір вказаних осіб на фактичне продовження договору про надання послуг від 01.06.2011 №1 на новий строк. Відтак, оскільки договір є пролонгованим, а ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» обов'язки за договором не виконує належним чином, суд першої інстанції визнав позовні вимоги до відповідача 1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до відповідачів 2, 3, 4 суд відмовив, оскільки позивачем не надано доказів існування договірних відносин між відповідачем 1 та іншими відповідачами у справі, на підставі яких відповідач 1 діє від їх імені, а також не доведено порушення його прав відповідачами 2, 3 та 4.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що договір від 01.06.2011 №1 про надання послуг, який виступав предметом дослідження, з таким змістом та у такий формі між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» не укладався. За твердженнями апелянта, місцевим господарським судом порушено встановлені правила територіальної підсудності, враховуючи, що заявлені вимоги стосувались виключно ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД».

Розпорядженням В.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 №09-52/1406/15 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50, пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/15642/15 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. на лікарняному.

07.12.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивача подав пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 колегією суддів у складі: головуючого судді Рябухи В.І., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л.М. прийнято апеляційну скаргу до свого провадження, розгляд скарги призначено на 13.01.2016.

Доказом повідомлення відповідача 2 про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 10.12.2015) - 16.12.2015, долучене до матеріалів справи.

06.01.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач 1 подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.01.2016 задоволено клопотання відповідача 1, розгляд справи №910/20051/15 вирішено провести 13.01.2016 в режимі відеоконференції, проведення якого доручити Господарському суду Одеської області.

Представник відповідача 1 прибув 13.01.2016 у судове засідання у зв'язку з чим брав участь у ньому в загальному порядку (ст.74-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судовому засіданні 13.01.2016 представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста від 27.08.2015 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача 2 не з'явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача 3 та відповідача 4 просили оскаржуване рішення в частині розглянутих до них позовних вимог залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 між ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» (виконавець, або комісіонер) та ФОП ОСОБА_7 (замовник, або комітент) укладено договір №1 про надання послуг (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язувався в порядку та на умовах, викладених в договорі та додатках до нього, від імені провайдера, залученого на договірних засадах та за дорученням і за рахунок замовника, за винагороду надавати послуги по передачі запитів від користувачів оператора до обладнання замовника за допомогою транспортної мережі і короткого номера. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги.

У п.1 договору сторони визначили терміни, які вживаються у цьому правочині та, які матимуть таке значення, а саме:

«оператор/провайдер» - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;

«користувач» - фізична або юридична особа, з якою один із операторів України уклав договір про телекомунікаційну послугу, а також особа, яка користується і оплачує телекомунікаційні послуги зв'язку без укладання письмового договору;

«короткий номер» - номер, що є унікальним ідентифікатором запитів для звернення до якого користувач мережі оператора отримує інформацію від замовника;

«запит» - маршрутизація викликів з короткого номера, від користувача, до обладнання замовника;

«транспортна мережа» - сукупність апаратних засобів, каналів з'єднання та іншої технологічної інфраструктури, необхідної для побудови і експлуатації автоматизованої системи обміну інформацією між провайдером і замовником, а також між провайдером і операторами. Визначення загальне, стосується sms, mms і голосових повідомлень.

Час, строки, тематика, правила та інші умови формування запитів на короткий номер, визначені у додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору вартість послуг, яка зазначена в додатку №1 в рамках цього договору, що надається виконавцем, складається з вартості послуг за обслуговування короткого номера та з вартості запитів, на які відповів замовник, якщо такі були зафіксовані у напрямку від користувача до замовника за допомогою короткого номера.

У додатку від 01.06.2011 №1 до договору визначено умови прийому запитів, а також вартість послуг виконавця. Щомісячна плата за обслуговування короткого номеру (з ПДВ) становить 4 281,25 грн. Передача запитів здійснюється за допомогою короткого номера - 715.

Згідно з п.6.2 договору вартість послуг за обслуговування короткого номера, замовник сплачує виконавцю за поточний та наступний за ним місяць до 20 числа поточного місяця, згідно рахунку.

Виконавець щомісячно до 15 числа наступного за розрахунковим періодом надає замовнику рахунок та акт здачі-приймання наданих послуг (п.6.4 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного року з дати підписання (п.8.1 договору).

Враховуючи встановлений ст.204 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) принцип правомірності правочину, суд апеляційної інстанції приймає до уваги договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у контрагентів взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг.

Частина 1 ст.901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом лютого - грудня 2014 між сторонами, з посиланням на спірний договір, підписано акти надання послуг від 28.02.2014 №288 на суму 4 281,25 грн, від 31.03.2014 №289 на суму 4 281,25 грн, від 30.04.2015 №348 на суму 4 281,25 грн, від 31.05.2014 №525 на суму 4 281,25 грн, від 30.06.2014 №654 на суму 4 281,25 грн, від 31.07.2014 №670 на суму 4 281,25 грн, від 31.08.2014 №940 на суму 4 281,25 грн, від 30.09.2014 №941 на суму 4 281,25 грн, від 31.10.2014 №1199 на суму 4 281,25 грн, від 30.11.2014 №1215 на суму 4 281,25 грн та від 31.12.2014 №1345 на суму 4 281,25 грн без жодних зауважень та заперечень сторін з проставлянням печаток товариства та підприємця.

В матеріалах справи наявні також рахунки ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» на оплату послуг за період з січня 2014 по березень 2015 з посиланням на договір від 01.06.2011 №1, а саме: від 03.01.2014 №22, від 03.02.2014 №113, від 13.03.2014 №207, від 08.04.2014 №307, від 05.05.2014 №423, від 05.06.2014 №536, від 08.07.2014 №669, від 06.08.2014 №752, від 08.09.2014 №918, від 08.10.2014 №1041, від 12.11.2014 №1191, від 10.12.2014 №1338, від 13.01.2015 №7, від 11.02.2015 №116, від 11.03.2015 №306.

02.07.2015 та 09.07.2015 позивач оплатив відповідачу 1 вартість наданих послуг за травень-червень 2015 та за липень відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Факт отримання грошових коштів ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» від ФОП ОСОБА_7 не заперечувався.

Доказів повернення відповідачем 1 позивачу вказаних вище коштів, як помилково отриманих, матеріали справи не містять.

Стаття 905 ЦК України визначає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст.631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як вказувалось вище, договір вступає в силу з моменту його підписання (01.06.2011) уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного року з дати підписання.

Дія договору може бути пролонгована на тих самих умовах та той самий строк без укладання сторонами додаткової угоди до цього договору (п.8.2 договору).

Тобто, строк дії договору продовжувався з 1 червня 2012 на кожний наступний рік.

Враховуючи, що заперечення ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» щодо продовження строку дії договору до 01.06.2015 в матеріалах справи відсутні, а також виходячи з того, що контрагенти вчиняли конклюдентні дії, які свідчать про намір пролонгувати договір на той самий строк та на тих же умовах, що передбачені в ньому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір є продовженим на новий строк.

Стаття 907 ЦК України передбачає, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що дострокове розірвання договору здійснюється за взаємною письмовою згодою сторін, з правом возврату авансового платежу замовнику, за умови розірвання договору до 1-го числа місяця, за не використаний місяць.

Взаємної письмової згоди сторін на дострокове розірвання договору до 01.06.2015 матеріали справи не містять.

01.07.2015 відповідач 1 звернувся до позивача з повідомленням №0107/5 15 про відмову від пролонгації договору з 01.07.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане повідомлення з штрихкодовим індикатором №65039 04746359 було відправлено позивачу 09.07.2015, тобто після того як договір продовжено на новий строк.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, відповідач 1, прийнявши оплату від позивача, надання послуг по передачі запитів від користувачів оператора до обладнання замовника за допомогою транспортної мережі і короткого номера припинив.

Відтак, враховуючи, що договір є продовженим, відповідач 1 не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов до відповідача 1.

Стосовно позовних вимог, заявлених позивачем до відповідачів 2, 3 та 4, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідач 1 діє від імені провайдера, залученого на договірних засадах та за дорученням і за рахунок замовника.

Згідно із ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивач не довів порушення своїх прав з боку відповідачів 2, 3 та 4, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог в цій частині.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт спочатку стверджує, що спірний договір взагалі не укладався, в той же час він є нікчемним, оскільки не породив будь-яких наслідків для сторін.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, договір є нікчемним виключно в силу прямої вказівки закону.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону (п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання послуг та як наслідок укладено договір від 01.06.2011 №1 на умовах, визначених в ньому, строк дії якого в подальшому контрагентами неодноразово продовжувався.

До тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів відноситься критично, оскільки якщо такий договір не укладався, не зрозумілим, на думку суду, є письмова відмова відповідача 1 від його пролонгації (а.с.60), а також підписані акти надання послуг (а.с. 37-47) та виставлені відповідачем 1 рахунки на оплату (а.с.22-36) з посиланням на вказаний номер договору. Здійснена позивачем щомісячна плата за обслуговування короткого номера 715, зокрема, за травень-липень 2015 також містить посилання на спірний договір.

Договір від 01.06.2011 №1 про надання послуг, в іншій редакції, або на інших умовах, скаржником до матеріалів справи не залучено.

Заперечення ТОВ «Прем'єр Інвест ЛТД» щодо не підсудності даної справи Господарському суду міста Києва, колегією суддів також відхиляються з огляду на таке.

Частина 3 ст.15 ГПК України визначає, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Перелік підстав повернення позовної заяви, встановлений статтею 63 ГПК України, є вичерпним. ГПК України не передбачає права судді на таке повернення з тих мотивів, що позов поданий до підприємства або організації, які не є належними відповідачами з такого спору. Якщо ці обставини виявлено в процесі розгляду справи, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи той факт, що місцезнаходженням відповідачів 2, 3 та 4 є м. Київ, колегія суддів приходить до висновку, що спір у даному випадку, за вибором позивача, підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва.

З огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інвест ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 у справі №910/20051/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/20051/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай