Постановление суда № 54952372, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/10667/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року

у справі № 0870/4185/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альпіна»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альпіна» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2012 року № 0000022200, № 0000012200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 367 від 07 березня 2012 року, відповідачем у період з 12 березня 2012 року по 23 березня 2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «КТР», ТОВ «Фірма «Ліго», ПП «Старкард-Пром», ТОВ «Тефія-СК», ПП «Виробничо-комерційні фірма «Укрпромснаб». За результатами перевірки складено акт № 83/2200/32765365 від 30 березня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 4140180,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 488160,00 грн.

Підставою для вказаних висновків відповідача стала відсутність, на думку останнього, реального виконання господарських операцій позивача з контрагентами.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2012 року: № 0000022200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 242617,00 грн.; № 0000012200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4140181,00 грн.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року по справі № 0870/3179/12, яка набрала законної сили 06 серпня 2012 року, визнано протиправним наказ № 367 від 07 березня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки «Торговий дім «Альпіна»» та дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення вказаної перевірки.

Тобто, судовим рішенням, що набрало законної сили встановлена протиправність наказу про проведення перевірки позивача, за наслідком якої складено акт перевірки № 83/2200/32765365 від 30 березня 2012 року та винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що в судовому порядку визнано протиправними наказ та дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прийняті на підставі відповідної перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Вказана позиція збігається з висновками Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі № 0870/4185/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна