Постановление суда № 5495156, 01.09.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2009 р. Справа № 3/130

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудкомплект»

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 31500 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : директор Полунець С.В.;

від відповідача : не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудкомплект»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 31500 грн. 00 коп..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5043354. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

21.08.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Західбудкомплект»та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №1/08-6, відповідно до п.1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та оплатити вартість однієї тисячі п'ятиста листів шиферу 8-хв.

Відповідно до п.2.3. Договору розрахунки за товар проводяться протягом 21 календарного дня з моменту здійснення поставки.

На виконання умов договору 21.08.2006 року, відповідно до накладної №445, позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 31500 грн. 00 коп..

Пунктом 4.1. Договору №1/08-6 від 21.08.2006 року встановлено, що оплата товару здійснюється у грошовій формі покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на протязі десяти днів після отримання товару.

На момент розгляду справи борг відповідача за Договором №1/08-6 від 21.08.2006 року становить 31500 грн. 00 коп.. Відповідач не надав суду доказів оплати боргу.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 31500 грн. 00 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Західбудкомплект» (код ЄДРПОУ 30712196, м.Рівне, вул.Дворецька, буд.120 к, р/р26002999, МФО 333227, в РОВ АППБ «Аваль»м.Рівне) борг в сумі 31500 грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита в розмірі 315 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315 грн. 00 коп..

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "02" вересня 2009 року