№ 54940521, 08.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 грудня 2015 року Справа № 814/3638/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул. Горького, 9, Миколаїв, 54025

доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_2, вул. Б. Хмельницького, 17/52, Київ 30, 01030

третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т. Шевченка, 33-Б, Київ 32, 01032 провизнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ЗЛАТОБАНК ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014р. між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та з вимогами про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу Вільні кошти), укладеної 05.12.2014р. між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК". В якості третьої особи позивачем зазначений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, послався на те, що Договір поточного рахунку від 05.12.2014р., укладений між позивачем і банком, та правочин по зарахуванню на цей рахунок коштів є недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України та має ознаки нікчемності відповідно до вимог ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Угода №076217 від 05.12.2014р. є удаваним правочином, оскільки вона укладена з метою приховати інший правочин, а саме дії ОСОБА_3 щодо дроблення належних йому коштів, які знаходяться в АТ Златобанк на рахунку 26204500016288. Відповідач, який належним чином повідомлений про дати і місце судового розгляду, не забезпечив явку представника до суду.

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до наданих пояснень просила відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, які підтверджуються наявними у справі доказами, суд дійшов до таких висновків.

Постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 13.02.2015 №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ЗЛАТОБАНК», згідно з яким з 14.02.2015 у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЗЛАТОБАНК» (далі АТ «ЗЛАТОБАНК») запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації - ОСОБА_2

Згідно постанови Правління НБУ від 12 травня 2015 р. № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 р. № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 13 травня 2015 р. до 12 травня 2016 р. включно.

Згідно Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти») від 05.12.2014р. (далі Угода), АТ Златобанк відкрито вкладнику ОСОБА_3 вкладний (депозитний) рахунок №26201503016288 на користь третьої особи: ОСОБА_1 (позивач по справі) на умовах видачі вкладу на першу вимогу вкладника (п.2.1 Угоди). Відповідно до п.2.3, п.2.4 Угоди початкова сума вкладу становить 10200,00 Євро, розмір процентної ставки 2% річних (п.2.6 Угоди).

Із виписки по Угоді №076217 вбачається, що сума вкладу (10200,00 євро) зарахована 05.12.2014р. на рахунок 26204500016288.

Позивач підписав Угоду та з 05.12.2014 р. в порядку ст. 1063 Цивільного кодексу України набув прав та обов'язків вкладника за цим договором. Угодою передбачено, що банк повідомляє вкладника про те, що повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, визначеному чинним законодавством України на дату недоступності вкладу. Перед підписання цієї Угоди вкладник ознайомився з розміром гарантованої суми відшкодування за вкладами, відповідно до статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (п.3.2 Угоди).

У відповіді на заяву позивача від 30.04.2015р. щодо відмови у виплаті на його користь відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми вкладу, відповідач листом від 28.05.2015 р. вих. № 522 зазначив причини невключення позивача до загального реєстру вкладників із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування. Зокрема в листі вказано, що позивача не включено до реєстру вкладників, оскільки під час дії тимчасової адміністрації прийняте рішення щодо тимчасового блокування коштів на його рахунку за результатами перевірки, згідно ч.2 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможним, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3ст.38 вказаного закону.

При цьому, в зазначеному листі відсутні будь-які посилання відповідача стосовно визнання нікчемною Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти») від 05.12.2014р. Наявність інших листів чи повідомлень про визнання Угоди нікчемною відповідачем не підтверджена.

Разом з тим, відповідачем 08.04.2015р. прийнято наказ №164/1 Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів, яким визнані нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до наказу відповідно до п.6 ч.2 ст.37, п.2, 3, 4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Наказом №165/1 від 09.04.2015р. були внесені зміни до наказу №164/1 від 08.04.2015р. У додатку до наказу в переліку осіб, з якими договори визнані нікчемними є прізвище ОСОБА_1.

Також, 22.06.2015р. відповідач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами АТ Златобанк, а саме незаконного здійснення фінансових операцій всупереч постанови Правління НБУ від 04.12.2014р. №777/БТ, згідно якої банк віднесено до категорії проблемних та встановлено на підставі п.2 обмеження в його діяльності. Листом від 21.07.2015р. ГУ МВС України в м.Києві повідомило відповідача, що відносно посадових осіб АТ Златобанк відкрито кримінальне провадження №1201500100006727 та триває досудове розслідування. Із відповіді Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.10.2015р. Вих. №59/21782, вбачається, що під час досудового розслідування слідчим відділом не знайдено підстав для притягнення до кримінальної відповідальності вкладників, в т.ч. ОСОБА_3 і позивача, по вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників врегульована ст.27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч.5 ст. 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом п. 4 ч.2 ст.37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженій особі Фонду, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції на момент виникнення правовідносин), правочину (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки та банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частиною першою ст.215 Цивільного кодексу України регламентовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено у статті 228 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Докази такої вини як з боку банку, так і з боку Позивача під час укладання Угоди, в матеріалах справи - відсутні.

Частиною другою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено обов'язок Відповідача забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Разом з тим, за змістом наведених норм, висновок відповідача про нікчемність правочину має бути мотивованим, тобто таким який ґрунтується на достовірно встановлених відповідачем обставинах, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

Судом встановлено, що відповідачем, всупереч вимог ч.4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб взагалі не направлялося на адресу позивача повідомлення про нікчемність правочину.

З наданих відповідачем пояснень вбачається, що уповноважена особа Фонду вважає Угоду укладену між позивачем та банком нікчемною з підстав, встановлених п.2, п.3, п.4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, тобто в зв'язку з тим, що: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна.

Але, виходячи з яких саме обставин і підстав відповідач визнав Угоду, укладену між позивачем та банком нікчемною, у зазначеному наказі відповідача не вказано, разом з тим жодна із вказаних у наказі підстав не має відношення до Угоди, укладеної між позивачем та банком.

До того ж, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, як передбачених законом (ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб), так і наведених відповідачем, підстав для того, щоб стверджувати про нікчемність Угоди, яка укладена між позивачем і банком.

Крім вказаного, відповідач у поясненнях посилається на п.2 постанови Правління НБУ №777/БТ від 04.12.2014р., яким було встановлено обмеження в діяльності АТ Златобанк щодо недопущення проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, відповідачем не надані докази на підтвердження того, що ця постанова була належним чином доведена до структурного підрозділу банку, в якому укладалася спірна Угода, тобто до Миколаївської дирекції АТ Златобанк. А відтак не підтверджено, що структурному підрозділу та позивачу було відомо про наявність цієї постанови під час укладання Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти») від 05.12.2015р.

В даному випадку обгрунтування відповідачем правомірності власної бездіяльності вимогами п.2 постанови правління НБУ від 04.12.2014 р. № 777/БТ є безпідставним також з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про Національний банк України Національний банк України є особливим центральним органом державного управління.

Згідно із ст. 1 Указу Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 03.10.1992 р. № 493/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації. При цьому ст. 3 зазначеного Указу передбачає, що ці нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. На підставі цього посилання відповідача на норми акту, який не пройшов обовязкової державної реєстрації не можна вважати правомірним.

Крім вказаного, зміст постанови правління НБУ від 04.12.2014 р. № 777/БТ не містить жодних даних, що відповідають наведеному у ст.60 Закону України «Про банки та банківську таємницю» поняттю «банківська таємниця» та переліку відомостей, які складають банківську таємницю. За таких обставин наявність саме лише позначки БТ на документі не вказує на наявності в ньому інформації з обмеженим доступом та не може бути підставою для не проведення обовязкової державної реєстрації та подальшого оприлюднення нормативно-правового акта.

Відповідачем у поясненнях вказуються також інші підстави для визнання Угоди нікчемною, а саме, що нікчемність вказаної Угоди полягає у дробленні коштів на рахунку ОСОБА_3, які не підлягають поверненню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд з приводу цього зазначає, що такі підстави для визнання правочинів (в тому числі договорів) нікчемними статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (станом на день виникнення спірних правовідносин), не передбачено.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенності перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами та не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, на підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України та покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу «Вільні кошти»), укладеної 05.12.2014р. між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК".

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ЗЛАТОБАНК» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076217 (Договір банківського вкладу Вільні кошти), укладеної 05.12.2014р. між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК".

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний