Постановление суда № 54899619, 11.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 січня 2016 року м. Київ К/800/52571/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноплянки Вадима Михайловича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноплянки Вадима Михайловича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23828001 від 20 серпня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач звернулась з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судами встановлено, що за заявою ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) відповідачем не приймалось рішення про відмову в такій реєстрації, а тому не вбачається порушення передбачених законом прав, свобод та інтересів позивача.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суди мотивували свої рішення тим, що саме державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, після чого приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав за результатами розгляду заяв та доданих до них документів. Суд своїм рішенням не може замінювати рішення суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого належить таке право та покладаються обов'язки щодо прийняття такого рішення, наданого йому Конституцією та законами України.

Касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють доводи, належним чином досліджені та оцінені судами, та не дають підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.І. Цуркан