Решение № 54889927, 05.01.2016, Тетіївський районний суд Київської області

05.01.2016 Провадження по справі № 2/380/30/16

Справа № 380/1800/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 січня 2016 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лісовенка П.І.

при секретарі Романовській Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.05.2013 року в розмірі 14215,91грн. та судові витрати, вказуючи, що відповідач добровільно не виконує договірні зобовязання.

В судове засідання представник позивача ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_2 не прибув, до позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, посилаючись на письмове заперечення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 08.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (надалі Банк) та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 500грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, в обмін на зобовязання відповідача повернути кредит у відповідності до умов договору.

Вказаний договір був укладений шляхом отримання банком підписаної та заповненої відповідачем заяви від 08.05.2013 року, відповідно до якої відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг. (а.с.5).

З наданого банком розрахунку заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором вбачається, що станом на 30.09.2015 року загальна сума заборгованості відповідача перед Банком становить 14215,91 грн., з них: заборгованість за кредитом в сумі 2391,53грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8271,24грн; заборгованість за пенею та комісією в сумі 2400грн.; штраф(фіксована частина) в сумі 500грн., штраф (процентна складова) в сумі 653,14грн. (а.с.4).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

В судовому засіданні відповідач заборгованість за кредитом в сумі 2391,53грн. та заборгованість за пенею в сумі 2400грн. не оспорював.

Із письмового заперечення відповідача вбачається, що Банк незаконно збільшив розмір процентної ставки в односторонньому порядку, не повідомивши його належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.3 ст.1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч.4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1ЦКу зв'язку з прийняттямЗакону України від 12.12.2008 року №661-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк має право проводити зміни тарифів. При цьому Банк, зобовязаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта.

Враховуючи, що Банком збільшено процентну ставку з 01.09.2014 року з 30% до 34,80% та з 01.04.2015 року з 34,80% до 43,20% в односторонньому порядку, тому умова п.1.1.3.2.3 Договору є нікчемною. На виконання припису ст.60 ЦПК України, позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування обґрунтованого збільшення розміру процентної ставки суду надано не було.

З урахуванням визнання нікчемним п.1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, заборгованість за процентами повинна бути перерахована Банком та встановлена дійсна сума даної заборгованості, згідно кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Оскільки, на час розгляду справи заборгованість за процентами позивачем не доведена, тому, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 8271,24грн. необхідно відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю даної суми.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, то суд вважає наступне.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500грн.+5% від суми заборгованості.

Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку виникнення прострочених зобовязань на суму від 100грн., клієнт сплачує Банку пеню.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, зокрема п.2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, також п.2.1.1.7.6 передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків сплати платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених договором.

Враховуючи, що відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові ВСУ № 6-2003цс15.

Суд вважає обґрунтовані доводи відповідача в письмовому та усному запереченні про безпідставне нарахування Банком штрафу, як фіксованої частини в розмірі 500грн., так і процентної складової в розмірі 653,14грн. Тому, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів в розмірі 500грн. та 633,14грн., позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав частково, зокрема в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 2391,53грн. та заборгованості за пенею в розмірі 2400грн., тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.05.2013 року в сумі 4791грн. 53коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 2391,53грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 2400грн. В задоволенні решти сум за кредитним договором відмовити позивачу.

Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог в сумі 410грн. 46коп., відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60,88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 525,526,610, 623,625,1054, 1056-1 ЦК України, ст.61 Конституції України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 09800, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,б.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.05.2013 року в сумі 4791(чотири тисячі сімсот девяносто один) гривень 53 копійок, яка складається з : 2391 (дві тисячі триста девяносто один) гривень 53 копійок заборгованості за кредитом, 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок заборгованості за пенею та комісією, на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 09800, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,б.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір в сумі 410 (чотириста десять) гривень 46копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення до Апеляційного суду Київської області через Тетіївський районний суд Київської області.

Суддя: П.І.Лісовенко