Приговор № 54866763, 11.01.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2299/15-к

Провадження № 1-кп/419/10/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі Краснопольскому С. В.,

за участю: прокурора- Кононова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у залі судових засідань Новоайдарського районного суду Луганської областіу відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130500000573 від 31.08.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, пенсіонера, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30.08.2015 року приблизно о 17:00 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення майна, знаходячись біля під`їзду будинку, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. Енергетиків, буд. 6,де, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Україна», який залишений без нагляду власником ОСОБА_2, стояв біля вказаного домоволодіння, після чого з викраденим майном зник з місця події, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши таким чином ОСОБА_2, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 195/7 від 18.09.2015 року майнову шкоду на загальну суму 500 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 розумів суспільну небезпечність своїх дій, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 30.08.2015 року, приблизно о 17:00 год., він, знаходячись біля під`їзду будинку, який розташований за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. Енергетиків, буд. 6, викрав велосипед марки «Україна», який стояв без нагляду.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та розяснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватістьОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий (арк. кр. пров. 24), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 26, 27).

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, досягнення пенсійного віку, участь у ліквідації наслідків ЧАЕС.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення злочину, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.185 ч.1 КК України. Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.

Під час проведення досудового розслідування проводилася судово-товарознавча експертиза № 195/7 від 18.09.2015 року, витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія ЕК № 953576 на користь держави 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн. 66 (шістдесят шість) коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судово-товарознавчої експертизи №195/7 від 18.09.2015 року перерахувавши зазначену суму на р\р 31256201117798, код ЄДРПОУ 25574305, Банку УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області.

Речовий доказ велосипед марки «Україна», рама чорного кольору № 397260, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 залишити за власником ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова