Постановление суда № 54754143, 24.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № 804/2624/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 804/2624/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вітол» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000111500 від 23.01.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вітол» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 року №0000111500, прийняте Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «Вітол» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 100054,98 грн., у тому числі за основним платежем 66703,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33351,66 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що доводи контролюючого органу про відсутність факту здійснення господарських операцій у період, що був підданий перевірці, є помилковими та ґрунтуються на припущеннях.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт того, що позивачем показники податкової звітності сформовані на підставі даних, не підтверджених належним чином оформленими первинними документами.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено процесуальне правонаступництво Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 16.12.2014 року по 22.12.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма «Вітол» щодо дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ «Тревелко-Груп», ТОВ «Гетьман» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року. За результатами перевірки складено акт №227/04-83-22-01/21888299 від 22.12.2014 року. (т.1 а.с.13-20). Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ фірма «Вітол» п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність факту здійснення господарських операцій підприємством ТОВ фірма «Вітол», в результаті чого: завищено податковий кредит за липень 2014 року на суму податку на додану вартість 134508,31 грн., за серпень 2014 року на суму податку на додану вартість 121661,69 грн., завищено податкові зобов'язання за липень 2014 року на суму податку на додану вартість 123378,30 грн., за серпень на суму податку на додану вартість 51773,36 грн., за вересень на суму податку на додану вартість 11835 грн., за жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість 2480,02 грн. На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000111500 від 23.01.2015 року, яким ТОВ фірма «Вітол» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 100054,98 грн., у тому числі за основним платежем 66703,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33351,66 грн. (т.1 а.с.41).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ фірма «Вітол» (Покупець) та ТОВ «Тревелко-Груп» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №07-КП від 01.07.2014 року, відповідно до якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, визначені умовами цього договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначається сторонами у Специфікаціях. (т.1 а.с.60-61). На виконання умов договору, ТОВ «Тревелко-Груп» поставлено на адресу ТОВ фірма «Вітол» товар, а саме: опора короба ГСТ61-М2.01.300, зв'язок-балки ГСТ61-М2.01.200А, фланець ГСТ61.М2.01.016, кронштейн ГСТ61-М2.01.400, планка притискна, корпус привода механізму струшування електрофільтрів та ін.). На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії документів: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні. (т.1 а.с.65, 66, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 75). 01.08.2014 року між ТОВ фірма «Вітол» (Покупець) та ТОВ «Гетьман» (Продавець) було укладено договір №0814-кп від, відповідно до якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця товар, визначений умовами цього договору. (т.1 а.с.77). На виконання умов договору, ТОВ «Гетьман» поставлено на адресу ТОВ фірма «Вітол» товар, а саме: кожух перший 2109.12.00-1, бутара розвантажувальна Ф40 ОФ-МШ-210, траверса Г3.01.000АСБ, коліно Ф240, корпус привода механізму струшування електрофільтрів, масло охолоджувач нагнітача 7700 та ін.). На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії документів: видаткові накладні, рахунки, податкові накладні (т.1 а.с.80, 81, 83, 84, 85, 87). Оплата товару за вищевказаними договорами підтверджується банківськими виписками. (т.1 а.с.94-108). Транспортування товару здійснювалося за договором №01-14 ГП на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 21.01.2014 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ фірма «Вітол» (Замовник). (а.с.89). Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. (т.1 а.с. 67, 74, 82, 86). Придбаний у контрагентів товар був використаний у власній господарській діяльності та у подальшому реалізований ТОВ «КВМШ плюс» згідно договору №1014-П від 10.01.2014 року та договору №121 на надання послуг від 21.01.2013 року, виконання умов яких підтверджується видатковими накладними, рахунками, довіреностями на отримання товару, актами здачі-прийомки виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками. (т.1 а.с.109-111, 120-122, 124, 126, 127-133, 135, 136, 138, 139, 140-165, 174-176).

Суми податку на додану вартість згідно вищезазначених податкових накладних включено до складу податкових зобов'язань за липень 2014, серпень 2014р, вересень 2014, жовтень 2014, які відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014, серпень 2014р, вересень 2014, жовтень 2014 року та включенні до Єдиного реєстру податкових накладних. (т.1 а.с.196-210).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції дослідив докази на підтвердження виконання умов договорів та дійшов, на думку колегії суддів, правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 804/2624/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко