Постановление суда № 5469430, 17.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-26026/08 Головуючий у І інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді Ізмайлової Т.Л.

суддів: Шостака О.О.

Романчук О.М.

при секретарі Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 14.11.2005 року № 0000562390/0 на загальну суму 5788010,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являвся учасником та директором ТОВ «Агроукр-торг».

ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка достовірності, повноти, нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) ТОВ «Агроукр-торг» за період з 29.09.2004 року по 13.08.2005 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 1515/23/205-33149647 від 10.11.2005 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000562390/0 від 14.11.2005 року.

За цим податковим повідомленням рішенням донараховано суму з податку на прибуток в розмірі 5 788010,00 грн. ТОВ «Агроукр-торг», тобто юридичній особі.

Висновки акта перевірки податкового органу стали підставою для порушення прокуратурою Кіровоградської області кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України проти позивача. Останній також вважає, що прийняте податкове повідомлення рішення суперечить вимогам законодавства.

Тому, на думку позивача, неправомірні дії співробітників податкового органу призвели до необґрунтованого висновку про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та який став підставою для порушення проти нього кримінальної справи.

Пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено платників податків, а саме: це є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції. Тобто обовязок сплати донарахованих податковим повідомленням рішенням сум податку на прибуток покладено на ТОВ «Агроукр-торг».

Таким чином, правовідносини щодо оскарження оспорюваного податкового повідомлення рішення виникли саме між ТОВ «Украгро-торг» та ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

При цьому названа норма визначає рішення як нормативно правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Правові акти індивідуальної дії породжують права і обовязки у тих конкретних субєктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

З огляду на вищезазначене, оспорюване податкове повідомлення рішення породжує правові наслідки для юридичної особи ТОВ «Украгро-торг».

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач в даному випадку не є особою, права якої порушено оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, оскільки позивач є фізичною особою, податкове повідомлення рішення породжує зобовязання саме для юридичної особи і ніяким чином не зачіпає інтереси позивача.

Інші доводи апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при постановлені рішення не допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22. 09. 2009 року.