Постановление суда № 54596955, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/52546/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року

у справі №826/15814/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі №826/15814/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 213 КАС України, касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги оформленого належним чином документу про повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Однак, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з мотивів звільнення органів Державної фіскальної служби від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (у редакції до 01 вересня 2015 року), яким встановлено, що кошти на сплату такого збору бюджетом на 2015 рік передбачені не були.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки неналежне бюджетне фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 18 січня 2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 88, 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі №826/15814/15 залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги до 18 січня 2016 року.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло