Решение № 54573169, 17.12.2015, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

17.12.2015

Справа № 494/1528/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Березівський районний суд Одеської області

у складі судді Курти Л.С.

при секретарі Авдєєвій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області, голови ліквідаційної комісії Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області, управління Державної казначейської служби у Березівському районі Одеської області про стягнення матеріально та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Посилаючись на те, що неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області їй спричинена матеріальна та моральна шкода, ОСОБА_1.В. звернулась до суду з вказаним позовом.

У судовому засіданні вона підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 35 гривень 15 коп. та моральну шкоду у сумі 50000 гривень. У обґрунтування позовних вимог вона пояснила, що неправомірними діями та протиправною бездіяльністю посадових осіб Березівського РВ ГУМВС України їй спричинена матеріальна та моральна шкода., що підтверджується рішеннями апеляційного суду Одеської області, Березівського та Комінтернівського районного суду Одеської області. Для відновлення своїх законних прав їй приходилось докладати значних зусиль, витрачати свій час, що призвело до моральних страждань та матеріальних витрат.

Відповідач представник Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на правомірність дій співробітників Березівського РВ ГУМВС України та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник ліквідаційної комісії Березівського РВ ГУМВС України у Одеській області ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.

Представник управління Державної казначейської служби у Березівському районі Одеської області у судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.(а.с.54,69)

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 25.03.2015 року скасована ухвала Березівського районного суду Одеської області від 06 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність начальника слідчого відділення, слідчого Березівського РВ ГУМВС України у Одеській області по розгляду клопотання.

Постановою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 28.04.2015 року скарга ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність слідчих, начальника СВ Березівського РВ ГУМВС України у Одеській області щодо не розгляду та не вирішення клопотання від 21.01.2015 року у порядку статті 220 КПК України, не винесення постанов по вказаним клопотанням задоволена. Зобовязано Березівський РВ ГУМВС України в Одеській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.02.2015 року, а саме: про виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 21.01.2015 року щодо продовження досудового розслідування, притягнення до відповідальності слідчого райвідділу ОСОБА_3, негайний допит її та її дочки ОСОБА_4 по кримінальним провадженням № 120141602600000329, та

№ 42014160260000006.(а.с.7-8)

16.07.2014 року слідчим СВ Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 до ЄРДР. за № 12014160260000290 за ч.1 ст.125 КК України, внесене за повідомленням ОСОБА_1 про спричинення їй гр. ОСОБА_6 03.07.2014 року тілесних ушкоджень біля підїзду її будинку шляхом шарпання за рук, та почато досудове розслідування.

Постановою слідчого СВ Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 від 03.09.2014 року кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України , за відсутності складу кримінального правопорушення в діях родини ОСОБА_6.

Постановою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року постанова слідчого СВ Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 від 03.09.2014 року про закриття кримінального провадження

№ 12014160260000290 від 16.07.2015 року , винесену на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України в Одеській області скасовано а кримінальне провадження направлене начальнику СВ Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області для продовження досудового розслідування ( а.с. 9) .

ОСОБА_1 вважає, що неправомірними діями та незаконною бездіяльністью посадових осіб їй спричинена матеріальна шкода у сумі 35 гривень 14 коп. та моральна шкода у сумі 50000 гривень.

Посилаючись на ці обставини, та на підставі ст.ст.55,56 Конституції України,

ст.ст.11,16,22,23,1166,1167, 1176 ЦК України , позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з Березівського РВ ГУМВС України в Одеської області майнову шкоду у сумі 35 гривень 14 коп. та моральну шкоду у сумі 50000 гривень, судовий збір шляхом безспірного списання управлінням Державної казначейської служби у Березівському районі Одеської області вказаних сум з рахунків Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання відповідно до частини першої статті 15 ЦК України та частини 3 ЦПК України.

Суд вважає, що правовідносин, які виникли між сторонами у справі необхідно застосовувати ч.6 ст.1176 ЦК України, тобто шкода має відшкодовуватися на загальних підставах.

Відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього( досудового) слідства, прокурора або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частин перших яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Предмет та підставу позову визначає виключно позивач( ст.ст.10,11 ЦПК України). Саме на зазначені норми матеріального права посилалась ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи( причин пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій статті 179 ЦПК України , досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.ст.1166,1167 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина , причинний зв'язок між протиправною дією та негативним наслідком.

Частиною першою та другою ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1). витрати , яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки), 2) доходи, які особа могла б реально отримати за звичних обставин, якби її право не було порушене( упущена вигода).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 понесла витрати на проїзд для участі 25.03.2015 року у засіданні апеляційного суду Одеської області , ухвалою якого скасована ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження по її скарзі на неправомірну бездіяльність слідчого Березівського РВ ГУМВС України у Одеській області у сумі 35 гривень 14 коп. ( а.с.29) .

Частиною першою та другою ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя ,

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів,

3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна,

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також , ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про

судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»

розяснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності( у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п.5 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної(немайнової) шкоди підлягають:

наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювання, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювання та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди зазначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи ч.3 ст.23 ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року суд вважає, що неправомірними діями та протиправною бездіяльністю посадових осіб Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду у сумі 500 гривень. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з вимог розумності виваженості, справедливості і вважає що саме такий розмір є спів мірним з заподіяною ОСОБА_1 шкодою і достатнім для відновлення морального становища позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214 ЦПК України, ст.ст 22,23,1166,1167 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Березівського РВ ГУМВС України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 35 гривень 14 коп. та моральну шкоду 500 гривень шляхом списання вказаних сум управлінням Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області з рахунків Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області.

Стягнути з Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області судовий збір у сумі

487 гр.20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ КУРТА Л.С.