Постановление суда № 54566993, 20.11.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8157/14-ц

Провадження № 2/0203/355/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську заяву ОСОБА_4 представника ОСОБА_2, про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_6, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 1600000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 160000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 20 листопада 2015 року разом з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про стягнення доходу, отриманого внаслідок користування майном без достатньої правової підстави, подала заяву про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_5, на чому наполягала у судовому засіданні.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечувала.

Суд, вислухавши думку представників сторін, розглянувши заяву, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

За вимогами ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення доходу, отриманого внаслідок користування майном без достатньої правової підстави, судом відповідно до вимог ст. 123 ЦПК України не прийнята, оскільки залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, тому питання забезпечення цього позову є передчасним, а представник відповідача у своїй заяві не навела фактичних даних, не представила будь-яких доказів в підтвердження того, що не вжиття заходів з арешту нерухомого майна ОСОБА_5 унеможливить або ускладнить виконання можливого судового рішення про задоволення наявного в провадженні суду позову ОСОБА_5 про солідарне стягнення грошових коштів з ПАТ «ВіЕйБі Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ін.

Крім того, належить звернути увагу, що представником ОСОБА_4 при подачі заяви про забезпечення позову вказано про сплату судового збору, проте оригінал платіжного документу на підтвердження оплати такого у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» не подано.

За таких обставин, приймаючи до уваги принцип відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, представником відповідача не доведено перед судом наявність підстав для забезпечення позову у спосіб про який вона клопотала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_4 представнику ОСОБА_2 в задоволенні її заяви про забезпечення позову ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство 2Юстиці», Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову подається протягом пяти днів з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко